Чергова перемога України, про яку вам скажуть або скоромовкою, або взагалі не скажуть з телевізора. Перемога не просто величезна, а стратегічна. А хто переможений, ви не здогадуєтеся?
Ще два дні тому було не просто тривожно: було майже безнадійно. У Москві заздалегідь святкували перемогу: голова Інтерполу – наш! Посилалися навіть на британську пресу.
Зокрема найвпливовіша газета «Times» написала:
«За словами співробітника Уайтхоллу, британська влада вважає, що Прокопчук виграє цей пост, і що немає ніякого сенсу в тому, щоб спробувати його зупинити. Про те, що Прокопчук є однозначним фаворитом, повідомляє і джерело, близьке до Інтерполу».
На чому ґрунтувалася ця переконаність? Одразу якось згадується постійна політика Кремля підкуповувати усіх, кого можливо, не шкодуючи на це мільйонів. Могла скластися срашна ситуація, коли росіяни пропхали б свого голову Інтерполу на гроші, виручені від трафіку наркотиків з Південної Америки та Афганістану. За останні півроку світ струсонув не один скандал щодо перевезення кокаїну, в тому числі під виглядом дипломатичного багажу.
Але тут в бій вступила Україна. Наші представники в Інтерполі, наші дипломати, поліцейські, політики, правозахисники зробили все, аби цього не сталося. Було мобілізовано та об’єднано усіх наших союзників. До представників решти країн-членів Інтерполу доводилася інформація особливого роду, серед якої:
– нагадування про зловживання Російським відділенням Інтерполу права на «Червоне повідомлення» за яким особу виставляють в міжнародний розшук – були непоодинокі випадки, коли Москва користувалася цим для переслідування вояків ЗСУ та добровольчих батальйонів, представників українських громадських та політичних організацій;
– приналежність Олександра Прокопчука до російських спецслужб – для деяких було шоком дізнатися, що генерал-майор був офіцером Служби зовнішньої розвідки й конкретно працював проти США, а у 2004 році переведений до системи МВС РФ «для посилення кадрів».
– нагадування про причетнсть російських спецслужб до втручання у внутрішні справи суверенних держав та політичних вбивств.
Проти російського кандидата виступили Литва, російські опозиціонери, представники Євросоюзу і навіть британський фінансист Вільям Браудер, якого переслідує російська влада, використовуючи саме Інтерпол. Цей фінансист працював на російському фондовому ринку, зазнав тиску з боку путінської поліції, тепер є дуже впливовою політичною фігурою, оскільки очолює кампанію з пошуку убивць Сергія Магнітського.
Разом із тим представники України заявили, що перемога російського кандидата перетворить Інтерпол на інструмент боротьби з противникам Кремля за кордоном і навіть погрожували виходом з Інтерполу в разі обрання Прокопчука головою організації.
Міністр внутрішніх справ України особисто зустрічався з представниками країн-членів Інтерполу, доносячи до них нашу позицію.
Очевидно, що інформація щодо приналежності російського кандидата до розвідувальних органів швидко дійшла до американської сторони. А оскільки у сіті зараз котиться ціла хвиля шпигунських скандалів, головними героями яких є росіяни, США розлютилися.
І ось уже напередодні голосування, держсекретар США Майк Помпео заявляє, що кандидатура генерал-майора Прокопчука – це не єсть гарно й що США підтримує іншого кандидата – представника Республіки Корея Кім Йонг Яна, який виконував обов’язки голови Інтерполу.
Відомо, що коли американці кидають свою гирю на шальки терезів, вони зазвичай схиляються туди, куди потрібно Білому дому. До того ж, попри заяву «Times», що «все пропало», підключилися британці – не треба було труїти Литвиненка та Скрипалів.
В результаті важкої боротьби й титанічних зусиль, практично «безнадійну справу» – як це подавалося з Москви – було виграно:
Кім Йонг Ян отримав 62,3%, генерал Прокопук – 39,5
«Кандидатуру Росії відхилено. Цю битву виграно. Дякую всім! Сла Україні» – написав Міністр внутрішніх справ України у Twitter.
Спіймавши облизня, роіянам нічого не залишилося, як визнати їх результати. «Вибори є вибори» – понуро заявив прес-секретар Путина Д. Пєсков. Не забувши, звісно додати, що вони проходили в атмосфері «безпрецедентного тиску та втручання».
Звісно. Це вже закономірність: там де росіяни – там завжди тиск і втручання.
Під час «війни» за посаду керівника Інтерполу випливла дуже пікантна інформація: рідний брат російського кандидата – Ігор Прокопчук є… високопоставленим українським дипломатом, який вже 8 років працює в ОБСЄ.
Москва намагалася використати цю обставину, дискредитувавши позицію України, але українська влада свого на поталу росіянам не віддала:
«Голова постійного представництва України в ОБСЄ Ігор Прокопчук, брат якого очолює російське бюро Інтерполу і може стати президентом організації, є професіоналом, діяльність якого на міжнародній арені потрібна Україні», написав у Facebook заступник глави Міністерства закордонних справ України Сергій Кислиця.
Тим з українців, хто почне кричати про «зраду», спершу треба замислитися, від кого представники України в Інтерполі отримали конфіденційну інформацію про генерала Прокопчука, зокрема й про його причетність до Служби зовнішньої розвідки.
ПАВЛО ПРАВИЙ
До слова: напередодні голосування деякі експерти прямо заявляли про те, що Росія намагається «купити» посаду голови Інтерполу. Якщо це так, то знову гроші викинуто на вітер. Утім, Путіну не звикати. Останніми роками він перетворився на «Антимідаса» – все, до чого б він не торкнувся, перетворюється на…
