Періодично спалахують прогнози-пророцтва щодо того чи нападе Путін на Україну після закінчення Чемпіонату світу з футболу. Як правило, проводять паралелі з Зимовою олімпіадою, після якої сталася анексія Криму і «Русская весна. Згадують ще Берлінську олімпіаду 1936 року, яка закінчилася Другою світовою.
Скажу одразу: все це є притягнутими за величезні вуха, що стримлять з глибоко закопаної російської агентури, завдання якої сіяти паніку й провокувати страх перед завтрашнім днем. Головне, штовхнути думку певної частини суспільства у правильному (для пропаганди) напрямку, а далі люди самі навигадують «страшилок».
Тепер давайте про реалії. Чи дійсно Путін нападе? От прямо влітку 2018 року. Закінчить мундіаль і…
Подумаємо, а навіщо? Що йому дасть Велика війна?
Тут причина можу бути лише одна: не дати Україні, передусім її війську піднятися до такого якісного в кількісного стану, коли будь-яка війна (крім ядерної) проти неї втрачає сенс через неможливість перемоги.
Простіше кажучи, Путіну не можна дочекатися моменту, коли не лише підуть в серію, але й наситять війська новітні комплекси озброєнь: РСЗВ «Вільха», ОТРК «Грім» та «Грім-2», танки Т-64БМ «Булат», Т-84-20 «Ятаган», Т-84У «Оплот», модернізований ЗРК «Печора», КР «Нептун», ПТРК «Стугна» та інші. Якщо бити – то бити зараз. Або ніколи.
Але напасти, щоб завадити переозброїтися, щоб напасти колись в майбутньому мати змогу безвідпорно нападати – це нонсенс. Відтак і сенсу немає.
Більше того, розв’язання Великої війни через такі невизначені причини, тягнуть за собою дуже серйозні зовнішньополітичні (жорстока міжнародна ізоляція) і економічні (санкції включно з ембарго на продаж нафти і газу по типу іранських), котрі принесуть на порядок більше втрат, ніж сумнівних дивідендів у вигляді окупації ще частини території, населення якої слід годувати та розгрому кількох військових заводів.
Путіну нема для чого зараз затівати Велику війну. Адже можна вчинити простіше і дешевше – посадити в крісло президента свою людину, а потім спробувати через переформатування влади під себе, становити контроль над Україною із середини. Тоді відкриваються набагато серйозніші перспективи, ніж від прямого військового вторгнення.
По-перше, встановлення на Донбасі миру по сценарію Москви. З федералізацією України, утворенням замість ДНР та ЛНР автономій з власними арміями, які для прикриття називатимуться «міліцією»; з витягуванням на ці автономії всіх коштів з державної скарбниці; з фактично введенням російської мови як державної на території цих анклавів; з правом «вето» цих «автономій» на прийняття важливих зовнішньополітичних рішень (вступ до ЄС та НАТО).
А оскільки війни більше не буде, то і санкції з Росії знімуться. І московська маріонетка на Банковій цьому сприятиме.
Тож для чого воювати, якщо можна скинути Порошенка і на його місце посадити свою фігуру. З косою. Вона вміє чорне видати за біле. Перевірено на кабальних для України газових угодах. Сотні тисяч пенсіонерів за це її готові на руках носити.
А якщо усі ЗМІ країни змусити працювати на «керовану демократію», як це є в Росії – через пару років в Україні буде Росія.
Тоді уже можна буде подумати й про захоплення українських підприємств. Не лише військово-промислового комплексу, але й «Турбоатома», Одеського припортового, Запорізького трансформаторного, Новокраматорського машинобудівного та ще десятків і сотень підприємств більших та менших.
Власне, процес із здобуттям булави для Юлії Володимирівни уже пішов. Купівля Медведчуком ще двох телеканалів – це нульовий етап підготовки до операцію «Йуля».
Так що ніяких танків Путін на нас не кидатиме. Він воюватиме іншим способом. Ефективнішим і дешевшим. Це не означає, що загострення на Донбасі не буде. Підкинути туди вогоньку, щоб путінська маріонетка мала аргумент перед виборцями: дивіться Порошенко не може, а я зможу все це припинити – був би дуже правильним тактичним ходом. Одним з ходів…
Найстрашніше – ми самі допомагатимемо нас перемагати.
Там де чутиметься «Хто завгодно, аби не Порошенко» – знайте, там Путін пішов в атаку і відгриз частку нашого суверенітету. Бо хто завгодно, аби не Порошенко – це лише Тимошенко.
Інших кандидатів (Господи, хай це буде правдою!) Путін розкрутити просто не встигає.
