Для Наді Савченко настають важкі часи. Заява Тимошенко, котра звинуватила владу(!) в тому, що вона звільнила Савченко з російського полону, свідчить про те, що справи Наді дуже погані.
В принципі, кілька місяців тому, одразу після арешту Володимира Рубана, я прогнозував, що так буде; що справу про підготовку Савченко і Рубаном теракту зв’язуватимуть з прізвищами Тимошенко і Медведчука. І що тільки-но Рубан заговорить, і Юлії Володимирівні, і Віктору Володимировичу стане гаряче.
Як відомо, на початку серпня Рубан пішов на угоду зі слідством, визнав свою провину і заговорив. Після цього стало очевидним, що передусім над пані Тимошенко нависла важка сокира, яка неодмінно у певний момент рубоне по репутації, а відтак і по рейтингам Юлії Володимирівни.
Очевидно, отримавши інсайдерську інформацію про те, що докази проти Савченко «залізобетонні», Тимошенко відчула, як ниточка, на якій підвішено сокиру, почала потріскувати. І не знайшла нічого кращого, як спробувати вивернутися, нанісши попереджувальний удар.
«На погоджувальній раді Юлія Тимошенко звинуватила мене в тому, що я привезла в Україну перший номер списку «Батьківщини» Надію Савченко з російської тюрми. Змушена була прокоментувати на прохання журналістів цю огидну перепалку», – заявила перший заступник голови Верховної ради Ірина Геращенко, яка офіційно опікується визволенням з російського полону українських громадян.
Юлія Володимирівна старіє, втрачає колишню хватку й припускається однієї помилки за іншою. Через те, що вона не має що показати народу в плані конструктивізму й реальної роботи на користь України, лідерка «Батьківщини» давно скотилася на огульну критику влади. Щоб не робила Банкова – все погано, все не так.
Було б ще сяк-так, якби цим Юлія Володимирівна обмежувалася. Але вона в цьому процесі стала на шлях відвертої брехні й маніпуляцій, які легко викриваються. Чого лише варта її заява, що Порошенко змовився з бойовиками ДНР-ЛНР і планує велику війну.
Непродумані, суперечливі заяви починають бити по самій Тимошенко, як це було у випадку з її обіцянкою після приходу до влади ліквідувати «Нафтогаз». Коли її звинуватили у лобіюванні інтересів «Газпрому», адже якщо «Нафтогаз» ліквідують, зникне позивач проти російської компанії у судах, а відтак і необхідність для «Газпрому» платити Україні мільярди доларів штрафів, Тимошенко змушена була виправлятися буквально на ходу: «Нафтогаз» ліквідують після того, як «Газпром» виплатить гроші. І виходить ще смішніше.
Образно кажучи, Тимошенко наче в тенета потрапила, й чим сильніше вона борсається, тим більше заплутується.
Але повернемося до Савченко. Зрозуміло, що демарш Тимошенко – це як мінімум зрада Наді, а якщо об’єктивно – чорна невдячність. Адже саме завдяки тому, що Савченко була № 1 у виборчому списку «Батьківщини» ця партія з величезними труднощами, але «пролізла» у Верховну раду 2014 року.
З іншого боку, Тимошенко образила власних прихильників, роблячи з них дурнів. Адже ще 3 роки тому вони в тому числі були серед найактивніших борців за визволення Савченко з російської в’язниці.
Тепер же виходить, що визволяти Надю не треба було, що це мало не злочин, у якому винна влада на чолі з Порошенком і… прибічники Тимошенко.
Сидять зараз жіночки бальзаківського віку й з подивом витріщають очі: Юля, як же так? Ти ж сама закликала нас виступати на підтримку Савченко. Ти ж сама чіпляла на себе футболку «Волю Наді Савченко», ти ж сама лобіювала надання їй звання «Герой України»! Ти ж сама звинувачувала владу в тому, що вона не бажає визволяти героїню!
Електорат у Тимошенко, звісно в більшості своїй тупий – усім це відомо, але все ж не настільки забудькуватий!
Що треба було робити Тимошенко? Яку стратегію обрати? Найочевидніше, що ту саму: відмовчуватися. Не будити лихо. А коли б сокира впала, спробувати вивернутися, вибачившись і «покаявшись»: людоньки, так, це моя помилка була, я помилилася у Савченко, прошу вибачити. Як тільки ми побачили хто вона така – зразу припинили з нею усі стосунки.
Але тут виявилася одна з найбільших вад Тимошенко: вона ніколи ні за яких обставин не може визнати, що була не права, помилялася тощо. Це просто не в її силах. Це частина комплексу меншовартості, який глибоко сидить у цій жінці.
Так і в цьому випадку. У Тимошенко просто не витримали нерви й вона автоматично, не замислюючись, перейшла в атаку, спробувавши за старою звичкою перекласти провину на плечі влади.
І отримала прогнозованого копняка:
«Команда Президента Порошенка відрізняється від опонентів і посіпак Кремля тим, що ми боремося за звільнення всіх українців з тюрем РФ і окупованих територій. Всіх. І героїв, і зрадників, і справжніх воїнів,і дезертирів, ми не зважаємо на їх політичні погляди чи позиції, а боремося за всіх. Це Кремль і його посіпаки своїх кидають. Ми ж українців не кидаємо, ми за них боремося , якими б вони не були. Я радію кожному звільненню, й далі продовжуватиму цю важку і невдячну роботу. А от всі, хто кого притяг в списки, нехай несуть за це політичну відповідальність», – заявила Геращенко.
Зрозуміло, на кого пані Ірина натякає, говорячи про «посіпак Кремля», які «своїх кидають». Як то кажуть, Тимошенко своїм демаршем дозволила боляче себе відшмагати.
Надю Савченко «здали». Здали прогнозовано. Вона залишилася сама й доля її незавидна. В принципі, її жаль. Очевидно, що цю жінку – скажімо так – дуже невеликого розуму, але з великими амбіціями використали й викинули. І в цьому випадку не важливо, «корисною дурепою» вона є чи агентом російських спецслужб. Савченко принесла Україні чимало шкоди, але…
Схоже на те, що потопаючи, вона, сама того не хотячи й сама того не знаючи, потягне за собою кілька важливих для Кремля фігур.
І за це їй можна списати частку гріхів. Тільки не кров українських вояків, які через неї загинули 17 червня 2014 року.
Автор: ПАВЛО ПРАВИЙ
До слова: три місяці тому Надія Савченко, очевидно, зрозумівши в яку ситуацію потрапила, заявила:
“Я, Надія Савченко, як виборець, а не політик, маю право! Про Тимошенко як президента. Це найхолоднокровніша, найбезжальніша, найлукавіша істота, яку мені доводилося бачити в житті”.
Надто пізно. Надто пізно прийшло дот неї це усвідомлення…
