Сюжет деяких українських ЗМІ, в якому показано, як колишній боєць «Азову» не потиснув руку Порошенку, підхопили російські телеканали, роздувши мало не скандал. Чим відповість на образу президент України?
Давайте залишимо те, що цей «азовець» повівся просто по-хамськи: не подобається тобі Порошенко – відійти, або взагалі не приходь на захід – демонструвати власну невихованість на увесь світ нащо? Хай. То його справа.
Питання от в чому: як помститься нахабі Порошенко? Відповідь: помста буде найжорсткішою – абсолютне ігнорування. Мала право ця людина так вчинити? Мала. Ну, і нехай отримає свої 10 хвилин сумнівної слави. І це правильно.
Проте хотілося б сказати не про це. Насправді ті ЗМІ, які акцентували увагу на цьому інциденті, у стремлінні вчергове полити багном президента України насправді зробили йому комплімент.
Можна лише уявити, що сталося б з якимось ветераном Чеченської війни, який демонстративно відвернувся б від Путіна.
Можна нагадати про долю міліцейського блогера з Краснодару, який звернувся до Путіна з приводу корупції у правоохоронній системі. Його звільнили протягом 2 днів і притягли до кримінальної відповідальності за… корупцію.
Можна згадати про жінку з Томська, яка під час прямого ефіру російського президента звернулася до нього з центральної площі міста й була за це оштрафована на 20 тисяч рублів.
Можна згадати інші приклади.
Важко уявити, щоб хтось з громадських діячів насмілився так себе повести під час зустрічі з Януковичем або Кучмою. Та їх і не допустили б до «тіла».
Відкрию вам невелику таємницю: під час візиту Кучми, Януковича і навіть Ющенка в регіони СБУ та МВС робили таку штуку: співробітники у цивільному, вішали на себе бейджі на яких було написано щось типу «Адміністрація президента».
Функцією цих осіб було збирати письмові та усні заяви громадян, які наважувалися прориватися до «першої особи» зі своїми проблемами. Звісно, що всі ці листи потім летіли у смітник. Деякими особливо настирними потім «займалися» компетентні органи.
Можу розповісти, як співробітники МВС у цивільному робили «живий щит», видаючи з себе «простих громадян», прикриваючи того ж Кучму і ту ж Тимошенко від «небажаних контактів».
Як у новісіньких робах на шахтах та металургійних комбінатах грали роль робітників, тоді як останніх тримали на «піонерській відстані».
Шахта ім. Фрунзе м. Ровеньки Луганської області. Прем`єр-міністр Юлія Тимошенко серед “шахтарів”. Яких виказують новісінькі самортятувальники та роби. А ще зверніть увагу на білісіньку хустку під каскою в Тимошенко та непорушений макіяж. Це свідчить, що вона була у виробітках, де роботи заради її візиту було зупинено.
Можна розповісти, як зранку в день візиту Кучми в Луганськ деяких місцевих активістів буквально хапали на вулиці, або просто з дому міліціонери й везли у райвідділ під приводом опитати про скоєння якогось правопорушення.
Не важливо якого — важливо, що їх «опитували» доти, доки «особа, що охороняється» не відбуде до Києва.
Все було…
Цей вчинок «азовця» і реакція на нього президента наочно продемонстрували реальні зміни, які сталися в Україні. І президент неодноразово показував, що не боїться йти межи люди, вислуховувати найгостріші питання, претензії та звернення і давати на них відповідь. Пригадуєте: «Що ти пропонуєш»?
Може, хтось вважає, що мусить бути так? Без сумнівів, комусь саме так жити комфортніше. Звичніше
Тепер стосовно наших ЗМІ. Зрозуміло, що гарні новини погано продаються, а подібні дрібні скандальчики йдуть «на ура», але…
Наші журналісти полюбляють про свободу слова говорити. Про «стандарти ВВС». Але чому в сюжетах наголосили на відверто неадекватній особі і не показали, як десятки ветеранів аплодисментами зустрічали свого головнокомандувача, щиро тиснули йому руку, робили спільні знімки, жартували?
Ми маємо зрозуміти: аби ця людина, єдина серед присутніх, мала право і могла так вчинити – саме за це стояв Майдан. В тому числі за це. Оце — одне з головних на сьогодні наших досягнень.
До слова: в якості коментаря — ось це фото.
Найєм, Лещенко і Янукович. Чи потрібні тут якісь слова?
ПАВЛО ПРАВИЙ
Х”й на нього покладе…