МОЖЕМ ПОВТОРИТЬ?

МОЖЕМ ПОВТОРИТЬ?

Радянська пропаганда полюбляла демонструвати документальні кадри спалених вщент селищ, де з попелищ стриміли самі пічні труби, як свідоцтво жорстокості нацистів. Це, мовляв, вони із ненависті до слов’ян спалювали і плюндрували все навколо себе. І мовчали про те, що значна частина тих попелищ — справа рук радянських солдат.

Знищувати села, містечка і міста. На Схід вивозили все, що могли вивезти, переважно заводи та кваліфікованих робітників. Решту безжально віддавали вогню, підривали, затоплювали.
Старші люди напевне чули про т. з. «смолоскипні команди», які буцімто створювалися німцями, аби підпалювати села. Насправді це — винахід більшовиків.

Наказ № 0428 про створення спецкоманд для суцільного спалення населених пунктів (його буде цілком наведено нижче) буде видано лише 17 листопада 1941 року, але і без наказу Те, що називається «тактика спаленої землі» комуністи почали використовувати ще влітку.

Так, лише в Києві при відступу, було заміновано й підірвано більш ніж 1,5 тисячі будівель, серед яких пам’ятки архітектури доби середньовічної Русі (Успенський собор Києво-Печерської лаври), кінотеатри, церкви, адміністративні будівлі і головне — житлові будинки. Підривали разом з мешканцями.

І коли вам демонструватимуть світлини зруйнованого вщент Хрещатика, стверджуючи, що це справа рук нацистів — не вірте, це брехня.

Київ. Вересень 1941 року. Горить підірваний спецкомандами НКВС Хрещатик.

В Запоріжжі було підрив греблі Дніпрогесу. Причому підірвано без жодного піклування про безпеку місцевих мешканців та власних військ. Спецкоманда НКВС нікого не попереджала. В результаті багатометрова хвиля змила десятки тисяч цивільних, біженців та вояків Червоної армії. Німецькі війська, які знаходилися на правому, високому березі, майже не постраждали.

21 серпня спецгрупа НКВС з представником Генштабу начальником окремого науково- дослідного воєнно-інженерного інституту (м. Москва) військовим інженером 1-го рангу Єповимпідірвала греблю Дніпрогесу. Точна кількість загиблогот цивільного населення не відома. За підрахунками дослідників, лише червоноарміців загинуло до 20 тисяч. Загальне число загиблих може сягати 100 тис., але склоріше за все, це перебільшення. Кількість загиблих солдат Вермахту – 1,5 тис.

Підрив водоспусків Істринського водосховища під Москвою 24 листопада 1941 року десятиріччями було суворо засекречено. Не розповідають про це адепти «можемповторить» й зараз. І недаремно. Ось вам цитата з книги «Розгром німців під Москвою (ред. маршал Шапошников):

«С приближением немцев к этому рубежу водоспуски водохранилища были взорваны (по окончании переправы наших войск), в результате чего образовался водяной поток высотой до 2,5 м на протяжении до 50 км к югу от водохранилища. Попытки немцев закрыть водоспуски успехом не увенчались». Волна накрыла густонаселенные окраины города Истры, Павловской слободы и множество деревень. Напомним, что все это происходило в лютую, уже зимнюю стужу, когда не то что «искупаться», а просто промочить ноги смертельно опасно».

Ця книга (з грифом «Таємно») пролежала у спецфондах та закритих бібліотеках до 2006 року.

Маршал трохи прикрасив картину. За підрахунками спеціалістів, хвиля з Істринського водосховища мала висоту не менш ніж 25 метрів.

Зона затопленнря після підриву Істинського водосховища. Про людей ніхто не думав.

26 листопада Сталін віддає наказ на затоплення долин річок Яхрома і Сестра. В результаті скидання води з Іванькіського водосховища, рівень в цих річках піднявся відповідно на 4 та 6 метрів. Було цілком затоплено більш ніж 30 сіл.

В радянські часи пропаганда славила подвиг Зої Космодем`янської, яка займалася ні чим іншим, як в люту зиму, коли морози сягали 40 градусів, підпалювала підмосковні села. І не одна вона була така — сотні «космодемянських» в буквальному сенсі залишали на морозі власних співгроимадян. Аби німцю не було де ночувати.
А діти? «Бабы еще нарожают».

До речі, Зою Космодем`янську схопили не німці. Її схопили місцеві мужики, які змушені були створювати загони самооборони, аби відбиватися від сталінських «смолоскипників». До речі, за те, що не дав підпалити свою хату, члена самооборони Свиридова, який і схопив Космодем`янську, після війни розстріляли.

А «героїні», яка, до речі, страждала на шизофренію, дали посмертно звання «Герой радянського Союзу».

Був у цієї страшної варварської тактики ще один наслідок, який адепти «можемповторить» теж воліють не згадувати або навіть заперечувати.

Німецькі солдати спостерігають за підпаленим радянською “смолоскипною командою” селом. Коли вам розповідатимуть про 1700 зруйнованих міст та 70 тисяч спалених сел, не забувайте, що в їх число увійшли й ті, що було знищено за наказом Сталіна

Йшов радянський солдат на Захід у 1943-44 роках. І бачив спалені села. І розповідали йому комісари, що це німці зробили. І виробляли в нього люту ненависть (комісари це вміють), перетворюючи на тварину.

Досі пам`ятають не лише німці, але й поляки, хорвати, чехи, угорці як поводилися радянські «визволителі».

«Я мщуся» — примовляв «визволитель», ґвалтуючи, катуючи, грабуючи і убиваючи. Звісно, нормальна людина таке не робитиме, але нелюди мали таке виправдання. А дехто й просто божеволів.

Наймоторошніше, що ґвалтували й грабували навіть радянських людей. Тих, хто перебував в окупації. Бо ті ж таки комісари зробили з них «зрадників», а значить в очах напівграмотних червоноармійців — німецьких посіпак.

Про це все товариші, що чіпляють на свої машини наліпки «Можем повторить» не замислюються і всього цього не знають. Бо книжок маршала Шапошникова в громадських бібліотеках не було. І фільмів про радянські «смолоскипні команди» не показували з телевізора.
І не покажуть.

До слова: Приказ Ставки Верховного Главнокомандования № 0428
1. Разрушать и сжигать дотла все населенные пункты в тылу немецких войск на расстоянии 40 — 60 км в глубину от переднего края и на 20 — 30 км вправо и влево от дорог. Для уничтожения населенных пунктов в указанном радиусе действия бросить немедленно авиацию, широко использовать артиллерийский, и минометный огонь, команды разведчиков, лыжников и партизанские диверсионные группы, снабженные бутылками с зажигательной смесью, гранатами и подрывными средствами.

2. В каждом полку создать команды охотников по 20 — 30 человек каждая для взрыва и сжигания населенных пунктов, в которых располагаются войска противника. В команды охотников подбирать наиболее отважных и крепких в политико-моральном отношении бойцов, командиров и политработников, тщательно разъясняя им задачи и значение этого мероприятия для разгрома германской армии. Выдающихся смельчаков за отважные действия по уничтожению населенных пунктов, в которых расположены немецкие войска, представлять к правительственной награде.

3. При вынужденном отходе наших частей на том или другом участке уводить с собой советское население и обязательно уничтожать все без исключения населенные пункты, чтобы противник не мог их использовать. В первую очередь для этой цели использовать выделенные в полках команды охотников.

4. Военным Советам фронтов и отдельных армий систематически проверять, как выполняются задания по уничтожению населенных пунктов в указанном выше радиусе от линии фронта. Ставке через каждые 3 дня отдельной сводкой доносить, сколько и какие населенные пункты уничтожены за прошедшие дни и какими средствами достигнуты эти результаты.

Ставка Верховного Главнокомандования
И. СТАЛИН
Б. ШАПОШНИКОВ

Источник: ЦАМО, ф. 208, оп. 2524, д. 1, л. 257-258

Автор: Павло Правий

Залишити відповідь