Це просто катастрофа. Ніколи не був прихильником песимістичного погляду на життя, але тут воно само й змушує до таких висновків.
Майже 15% абітурієнтів не змогли пройти ЗНО з історії. Не змогли набрати 26 тестових бали з 94 можливих. 22 тисячі 692 молоді українці та українки, які отримали паспорт громадянина, не знають історії власної держави і власного народу. Це офіційно. Неофіційно…
Неофіційно цей показник ще вищий. По-перше, далеко не всі складали ЗНО з історії. Можна лише здогадуватися, що робиться серед «негуманітарної» категорії. І вже зовсім жахливо помислити, скільки ще більших невігласів серед тих, хто взагалі на ЗНО не пішов.
По-друге, є ще чималий шмат тих, хто ЗНО пройшов, набравши 26,27,30 балів. Повірте, хрін він не солодший за редьку.
Ми катастрофічно втрачаємо своє майбутнє. Адже народ, який не знає власної історії, приречений.
Багато хто нещадно критикує пані Гриневич. Я від критики досі утримувувася, тепер приєднуюся. Міністерство освіти і науки в тому вигляді, в якому воно є, треба розганяти починаючи від прибиральниць і закінчуючи пані міністершею. Бо парадоксальна річ: чим більше держава платить вчителям, тим нижчим є рівень освіти наших дітей.
У знайомих (гарних) педагогів прошу вибачення. Йдеться не про конкретні випадки і конкретних осіб – про систему. Не знаю, що там Гриневич реформує. Не можна підфарбувати старе радянське іржаве відро і видати його за нове.
Тут згнило все.
Візьмемо саме тестування. Я його пройшов особисто. Для чистоти експерименту. Отримав масу неприємних вражень.
Жодного питання про національно-визвольний рух ХХ ст. Бандери, Шухевича, Мельника, Коновальця, Донцова, Липинського мов і не існувало ніколи. Як можна викинути здоровезний пласт історії, не згадавши ані словом? Один раз згадано про «Поліську Січ» Боровця. Мабуть, за це треба у ноги вклонитися.
Уся Друга Світова – в одному питанні. Треба розставити в хронологічному порядку вирізки з газет, де серед заголовків щось таке: «Севастополь впав»; «Німці входять у Київ»; «Німці прорвали першу лінію оборони під Москвою». І все.
Повно історії австро-угорської доби, ЗУНР, Галичини. Все це дуже цікаво, але чому жодного питання по Східній Україні? Це ми так виховуємо патріотів серед школярів Луганщини, Донеччини, Харківщини, Дніпропетровщини?
Шкільні підручники – не просто біда – це жах. В одній зі своїх книг я розносив вщент продукцію інтелектуальних зусиль «учених», які собі купили дисертації по знайомству і «блату», а тепер шкільні підручники та навчальні посібники клепають.
Нехай моїх книг в міністерстві не читають (здається, там взагалі нічого не читають), але ж мають якось реагувати на звернення вчителів, які криком кричать: дітей нема на чому навчати!
Ось вам картина маслом, навчальний посібник з історії для 7 класу, милуємося:
«… розгром хозар мав і негативний бік. Він відкрив кочовим народам Азії – печенігам – шлях до Київської держави. З того часу печеніги не раз нападали на Київську Русь».
Це так автори посібника про подвиги князя Святослава. І цю маячню міністерство рекомендувало для шкіл. Абсолютно не звертаючи увагу на те, що печеніги давно уже були сусідами Русі і вперше згадуються під 915 роком, тоді як на Хозарію Святослав ходив у 967-му. Ходив, до речі, разом із своїми союзниками-печенігами.
На стор. 64 цього “шедевру” Румунія згадується. Печеніги, виявлється, кочували біля її кордонів. У Х-му сторіччі.
Коротше кажучи, ситуацію у шкільній освіті (і освіті в цілому – Україну отруює гігантська кількість різноманітних «університетів», «академій», Інститутів» тощо) треба вирішувати. І уже не терапевтичним – хірургічним способом.
Починаючи з припинення ганебної практики періоду «розвитого соціалізму», коли вчителям прямо говорять: «ставте йому мінімальну оцінку аби лише зі школи випустити».
І треба ігри з ЗНО закінчувати. Не може воно бути ЄДИНИМ критерієм для відбору абітурієнтів. Бо ніяк не відображає рвень знань. Треба терміново повертати іспити як додатковий принцип відбору.
Бо все більше стає проФФесорів і все менше тих, хто переконаний, що у Х-му сторіччі печеніги ніяким чином не могли кочувати біля кордонів Візантії та Румунії.
ПАВЛО ПРАВИЙ
