На Житомирщині продовжується розвиток органічного землеробства. Причому, процес триває не лише в рамках великих фермерських господарств, але й місцевих кооперативів, що позначиться на добробуті звичайних людей, які стануть членами товариства.
У селищі Полянка зареєстровано сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Комора». Комунальна установа «Агенція місцевого органічного розвитку-АМОР» 18 жовтня безкоштовно роздала членам цього кооперативу 500 саджанців органічної малини, які люди посадять на власних присадибних ділянках для розмноження й вирощування ягід.
Можна, звичайно, чекати, коли влада “дасть” гарні зарплати та пенсії. А можна спокійно почати заробляти самим. Це не легко, але просто. Треба лише захотіти. Члени кооперативу готуються заробляти.
У рамках проекту «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ», який реалізується Баранівською міською радою у партнерстві з Інститутом громадянського суспільства та ПП «Галекс-Агро» за фінансової підтримки Європейського Союзу, заплановано 16700 євро для будівництва морозильного сховища для ягід.
Сума ця невелика й справжнього сховища на неї, звісно не побудуєш. Проте відомо, що той, хто не хоче нічого робити, шукає причини для цього, а той, хто хоче – можливості і завжди їх знайде. Для сховища вирішили переобладнати приміщенні колишньої міської лазні, а коштом ЄС буде закуплено і встановлено обладнання. Зараз у цьому приміщенні тривають ремонтні роботи.
Що це дає селу? Робочі місця, причому в прямому сенсі не виходячи з дому. Органічні ягоди (тобто, екологчно чисті, такі, що вирощується без “хімії”) уже завоювали ринок в Євросоюзі. Робота такого кооператива – це гарні доходи і для його членів, і податки до бюджету громади.
Ви питали навіщо територіальна реформа – так ось вона в дії. Лише треба замість сидіти, нити й чекати, коли прийде до влади добьрий цар/цариця й “дасть”, самим працювати. І всме буде у таких громадах добре. А ті, хто зараз кляне “злочинну владу”, бо та “не дає”, сидітимуть на хлібі й воді і за наступної.
Це теж Баранівка. Школярки пробують свої сили у місцевому швейному кворкінгу. Знаєте, що це таке? Це модель організації праці різних людей в одному офісі. Кожен приходить зі своїм обладнанням і працює на спільний кінечний результат. До речі, наші бабусі цей “кворкінг” сторіччями використовували, збираючись на спільну працю у когось вдома: хтось вовну чеше, хтось пряде, хтось за ткацьким верстатом сидить, хтось полотно білить. Хтось скаже, що це дуже складно – такий кворкінг у себе в селі організувати?
Влада не має давати нічого, крім можливості працювати і заробляти. Хіба що забезпечувати мінімальні потреби тих, хто в ліжку лежить. Бо навіть пенсіонеру до снаги вирощувати малину, ожину тощо. Можна створити молочний кооператив й замість здавати молоко перекупникам за копійки, варити органічний сир. Можна організувати кооператив пасічників. Можна зрештою скинутися на обладнання, створити кворкінг й почати шити труси та простирадла.
Все можна. Якщо захотіти.
Автор: І. Шуляк
До слова: на переконання експертів, органічне виробництво й експорт якісної, а відтак вартісної сільгосппродукції, може стати основою добробуту об`єднаних територіальних громад, що розташовуються в сільській місцевості.
Зараз для цього є всі можливості: держава передала у власність ОТГ сільськогосподарсбкі землі; надає фінансову підтримку с ереднім і дрібним фермерським господарствам (на 2019 рік в держбюджеті на це передбачено 1 мільярд гривень), а також допомагає організаційно.