ТЕРАКТ В КЕРЧІ: НАСЛІДОК ВІЙНИ МІЖ РОСІЙСЬКИМИ СПЕЦСЛУЖБАМИ?

ТЕРАКТ В КЕРЧІ: НАСЛІДОК ВІЙНИ МІЖ РОСІЙСЬКИМИ СПЕЦСЛУЖБАМИ?

У світлі нових деталей теракту в Керчі можна висунути ще одну версію, яку ймовірно хотіли б приховати в Кремлі і саме тому відомості, оприлюднені офіціозом настільки суперечливі.

Почнемо з того, що помітили журналісти, блогери й звичайні користувачі Інтернету. По-перше саме фото трупа Владислава Рослякова, котрого оголошено єдиним зловмисником.

Офіційно він покінчив з собою пострілом з дробовика в голову. Цей дробовик ми й бачимо в руках у юнака. Але звернемо увагу на слід від кулі під правою лопаткою Рослякова. Це ймовірно вихідний отвір від кули калібру 5,45.

Звернемо увагу і на книжку. Вона не могла впасти на тіло й залишитися у такому положенні – Закон всесвітнього тяжіння ніхто не сакасовував – вона обов`язково впала б. Висновок – фото цілком або частково постановочне

Плюс поза тіла. Якщо б він стріляв собі у голову, удар потужного заряду по-перше розніс би голову на шматки, по-друге відкинув би тіло назад, на спину, по-третє, рушниця б упала окремо від тіла, а не потрапила йому в обійми.

А от якщо його було смертельно поранено, тоді поза зрозуміла. Під час агонії тіло часто інстинктивно набуває пози ембріону. Хто і коли стріляв у єдиного, як стверджують, зловмисника?

Ідемо далі. Уже просочилися свідчення очевидців, які стверджують, що нападників було кілька і що вони розстрілювали студентів з автоматичної зброї. Говорять про 9-10 терористів. Ймовірно це може бути наслідком шоку та переляку. На відео чути серію пострілів й крики «З автомата стріляють», але судячи зі звуку, це все-таки дробовик, схожий на той, що зафіксовано у Рослякова. Перша серія складається з 5 пострілів.
Але оте фото ймовірного зловмисника з незрозумілими деталями…

Очевидці також розповідають про те, що вогонь вівся одразу з кількох місць. І не про один вибух, а мінімум два або кілька. Про два вибухи каже вахтерша. А от один зі свідків взагалі цікаву інформацію надає:

«Сначала произошёл взрыв в столовой, а сразу после него из туалетов начали выбегать люди с автоматами. На лицах у них были маски. Понять, какой они национальности, было невозможно. Их было очень много, но сколько точно, сказать не могу. Они стреляли по ученикам и преподавателям — по всем, кто попадался им на пути. Не думаю, что от стрельбы пострадало много человек, я видел одного-двух всего. Кроме того, эти люди кидали взрывпакеты (https://censor.net.ua/n3091803)

Директорка коледжу (щоправда на емоціях) також суперечить офіційній версії:

«Настьку мою убили насмерть, ее мать убили насмерть, трупов полно, детей, настоящий теракт. Ворвались, ровно через 5-10 минут после моего отъезда, кто-то ворвался, повылетали все стекла — взорвали холл, бегали, потом бросали какие-то взрывпакеты, потом с автоматами бегали, не знаю с чем, открывали кабинеты, убивали всех, кого могли найти, кто попадался. Настоящий теракт, как положено, как в Беслане» (https://replyua.net/news/krym-poluostrov/113898-moyu-podrugu-ubili-u-menya-na-glazah-pacany-prosto-padali-i-krov-razletalas-vyzhivshaya-uchenica-kerchenskogo-kolledzha-rasskazala-chto-proishodilo-vnutri-zdaniya.html)

Пироте наразі ми не маємо записів, на яких би чітко прослуховувалася стрілянина саме з автоматів – студенти, люди абсолютно цивільні, в цьому плані свідки сумнівні.

Є ще питання, на які нема поки що відповіді. Росляков напередодні теракту купив рушницю та 150 набоїв до неї. Звідки кілька сотень доларів у студента? Заробив на розвантажуванні вагонів? Лиша на набої він витратив мінімум 300 доларів, не рахуючи недешевий “ствол”.

Членство у стрілецькому клубі теж коштає грршей і чималих. І набої там безкоштовно не видають. Це теж сотні доларів. А він виховувався у неповній родині. Мама – медсестра в онкодиспансері.

Отже, виходячи з фактів, скоріше за все правда інша, аніж її подає офіційна Москва. Росляков дійсно стріляв. Він міг також пронести вибухові пристрої. Але цілком не виключено, він був лише частиною чогось більш великого.

Та й час, коли стався теракт в Керчі дуже цікавий: саме тоді, коли росіяни бурхливо обговорювали м’яко скажемо не дуже їм зрозумілі й прийнятні події навколо відколу РПЦ від світового православ’я.

Акція відволікання уваги? Навряд чи. Занадто круто. Іміджеві втрати від трагедії для режиму Путіна надто великі. Та й те, що акція не планувалася як привід для якихось дій проти України або кримських татар і була для Кремля несподіванкою (що може не завадити її використтати в майбутньому) свідчить швидка перекваліфікація злочину з теракту на “навмисне вбивство двох і більше осіб”.

А ось якщо її заплановано й здійснено одразу з кількома цілями якимись угрупуваннями всередині росіської влади…

Не треба забувати, що зараз в Росії розгорнулася відкрита масштабна війна між силовими відомствами ФСБ, ГРУ ГШ, СВР, МВС, ФСО. Битва за ресурси що скорочуються, за вплив на Путіна, за контроль над бойовиками ЛНР-ДНР тощо…

Росляков був членом місцевого стрілецького клубу. З ким він контактував? Хто на нього впливав? Хто вклав цьому фанатику “Русского мира” в руки зброю?

Наприклад, це могла бути така собі «обратка» з богу ГРУ «колегам» з ФСБ, відплата за організований «виток» інформації щодо осіб, причетних до «справи Скрипалів».

А Рослякова могли просто використовувати. Як завербованого. Або «втемну», підштовхуючи й спрямовуючи. Подібні до нього особистості, судячи з того, як змальовують його характер та інтереси знайомі, легко підпадають під маніпулятивні технології.

І він не один такий, на жаль…

Наприклад, уже точно відомо, що на убивства він пішов в образі американця Еріка Харріса, учасника кривавої трагедії у школі «Колумбайн» 1999 року.

До слова: є сумний приклад, який пояснює чому спецслужби та терористи використовують психічно нестабільних підлітків для кривавих терактів. У 90-ті роки минулого сторіччя один з західних журналістів брав інтерв`ю у 17-річного члена одної з арабських терористичних організацій. На питання журналіста, чи готовий він просто зараз пожертвувати собою, виступивши в якості терориста-смертника, юнак відповів: не замислюючись.

Тоді журналіст перефразував питання, очевидно сподіваючись, що роздуми про майбутнє поколивають рішучисть тінейджера: а завтра? На що той відповів: завтра не можу – у мене іспити в університеті.

Молоді люди просто ще не усвідомлюють смерть як таку. Для них це якась гра. Вони не замислюються над тим, що це незворотно. Тому не жаліють ні себе, ні оточуюючих. Чим і користуються дорослі дядьки у своїх страшних цілях.

Ми можемо скільки завгодно будувати припущення й розглядати різні версії. Але правди (особливо хто смикав за ниточки й хто прибрав – якщо прибрав Рослякова і чи були в нього «напарники») напевне не дізнаємося ніколи.

ПАВЛО  ПРАВИЙ

Залишити відповідь