Не встиг Путін відпитися валідолом після “воскресіння” Бабченка, як стався черговий провал. Те, що зраз відбувається – моторошна ситуація для Кремля. Не проходить дня, щоб режим не потрапляв під черговий нищівний удар.
Цього разу смачного ляпаса по залишкам путніської репутації наніс Кирило Вишинський. Головний редактор «РИА Новости Украина» під час засідання суду у його справі заявив, що виходить з українського громадянства і звернувся до президента Росії Володимир Путіна за захистом.
Навряд чи цей демарш є плодом потужних розумових здібностей зрадника, якого звинувачують у шпигунстві на користь Кремля.
Скоріше за все, руку до цього напрочуд дивного вчинку приклав його адвокат Андрій Доманський. Принаймні, це можна зрозуміти з його коментарів ситуації.
Аби всі розуміли звідки вітер дме, – Доманський раніше був захисником одіозного провокатора Коханівського, житомирського блогера Василя Муравицього, обвинуваченого у шпигунстві на користь російських спецслужб й інших подібних персоналій.
В цьому випадку Доманський з Вишинським зіграли на боці українських спецслужб і ось чому.
Своєю заявою про відмову від українського громадянства та проханням до Путіна про громадянство російське й допомогу Вишинський круто Владіміра Владіміровіча підставив.
По-перше, зі зміною громадянства для зрадника батьківщини нічого не змінюється у правовому полі. Його судитимуть, навіть якщо він стане ще й громадянином США, Ізраїлю та республіки Керібаті.
По-друге Путин опинився у незручній позі. Відмовити Вишинському – означає показати і своїм підданим, і усім потенційним зрадникам за кордоном, що Росія своїх таки кидає і банально «здає».
Надати ж російське громадянство – значить визнати, що Вишинський працював на Кремль. Власне, уже самим цим зверненням той опосередковано в цьому зізнався, адже звернувся за громадянством не до Мінська, не до Вашингтона і не до Тбілісі, а саме до Москви.
Деякі політичні експерти вважають, що цей крок продиктований з Кремля і є однією зі складових процесу визволення українського режисера і письменника Олега Сєнцова. Мовляв, готується обмін його на Вишинського.
Але тут знову те саме – це був би величезний удар по залишках репутації Кремля. Бо то визнання: так, Вишинський наш агент. Набагато простіше було б просто помилувати Сєнцова у зв’язку, наприклад, з важким станом його здоров’я й відпустити на всі чотири.
Звичайно, ми не маємо всієї повноти картини і того об’єму інформації, який би міг дозволити сказати напевне, що відбувається, але цей вчинок Вишинського виглядає дуже неприємним для Москви.
Можливо, саме тому на ньому не акцентують увагу ані переважна більшість українських, ані російських ЗМІ. Немає й хвилі виступів «тролів» у мережі Фейсбук, як це було у випадку з «воскресінням» Бабченко. «Нє вєлєно».
До слова: страшний скандал зі спробою убивства Аркадія Бабченка, демарш Вишинського, ціла серія шпигунських скандалів на Заході свідчить про те, що в королівстві російському не все ладно.
Люди звикли вірити в мантри, які розповсюджує тамтешня пропаганда про «Путинвсехпереиграл». Але насправді все з точністю до навпаки.
І буде ще гірше. Адже в Росії уже давно встановлено диктатуру. А диктатура – система вкрай неефективна. За диктатури першими загнивають саме спецслужби, як дивно це б не здавалося.
Адже диктатура спирається саме на силовиків, відповідно вони стають «елітою». А відтак, через непотизм, кумівство, хабарництво спецслужби наводнюються «своїми» – родичами, коханцями, коханками, друзями.
Вся ця система може бути дуже відданою диктатору. Але одночасно вкрай непрофесійною.
Що, можливо, ми й спостерігаємо в останні 2-3 роки.
ПАВЛО ПРАВИЙ
