ВИГРАНО ЩЕ ОДНУ БИТВУ. ВАЖКУ

ВИГРАНО ЩЕ ОДНУ БИТВУ. ВАЖКУ

Ну, от тепер можемо говорити про причини й наслідки “прикручування вентиля” Москвою. Оскільки тема складна, а частина наших людей схильна в усьому звинувачувати “злочинну владу”, або конкретно президента, спробую пояснити все простими словами, наскільки це вийде.

1.Однією з причин, що Москва знизила тиск в “трубі” є рішення Стокгольмського арбіртажу по суперечці між “Нафтогазом” і “Газпромом” на користь України. Більш ніж 4,5 мільярди доларів втрат – страшний удар по російському монополісту, який вже є збитковим і стоїть на краю прірви. Але – лише ОДНА з причин. Про інші – трохи нижче.

2. Якщо вам одна дама з косою розповідатиме про шкідливість рішення Стокгольму по згаданій вище суперечці (і що не треба було судитися, а треба було домовлятися з Москвою), знайте – Вона бреше. Ми не мали виходу, бо в Стокгольмський арбітраж подавав позови “Газпром”, а не “Нафтогаз”. Ми були стороною-відповідачем.

3. Те, що росіяни “закрутили вентиль” буквально через 2 дні після Стокгольму, звичайно, не “совпадение”. Але тут є ще одна причина: зараз Москва за будь-яку ціну прагне “продавити” проект будівництва “Северного потока-2” і треба виставити Україну як ненадійнорго транзитера, аби ЄС пішов на поступки.

4. “Северный поток-2”, так само, як і “Северній поток” прокладено – щоб там вам не розповідали – не в обхід України. Його прокладено в обхід Польщі. Тут політика. Надто Польща самостійна й гонорова у взаємовідносинах з ЄС. Це не подобається деяким колам в “старих” країнах ЄС – передусім в її сусідці Німеччині.

Газогін в обхід Польщі дась можливість тиску на неї. Вимкнувши газ на кордоні з Україною (наприклад, під стару пісеньку “Україна краде газ”, без нього залишать не лише нас, але й поляків. При цьому Європа і, зокрема, Німеччина, не постраждають, бо газ йтиме північними газогонами, їхньої потужності на 2-3 тиждні цілком вистачить.

5. Саме тому Німеччина наполегливо лобіює будівництво “Северного потока-2” і саме тому найбільшим його противником є Польща. Саме тому Польща миттєво відреагувала на “прикручування вентиля” й у рекордні терміни не лише законтрактувала, але й поставила нам газ – Варшаві вкрай необхідно зламати Путіну гру, по ходу якої він намагається показати Україну ненадійним транспортером і “простимулювати” ЄС на згоду по “Северному потоку-2”.

6. Увага, важливо! Саме тому вас, шановні українці, попросили “прикрутити газ” (багато на цьому не зекономиш – це символчний жест в бік ЄС); саме тому на кілька днів закрито школи та деякі інші об`єкти. Україні треба показати всю рішучість виконати (навіть ціною певних жертв власних громадян) всі зобов’язання по транзиту російського газу до ЄС.

Тому не вірте політичним шахраям, які вам розповідають різні “страшилки” про “злочинну владу” і про якісь таємні оборудки Порошенка, котрий вирішив у вас вкрасти трохи газу. Це брехня, по якій ви можете “вирахувати” тих політиків та журналістів, які діють в компанії з Путіним.

7. Чи вдалася Путіну та його холуям в Україні, ця сецоперація? Ні. Завдяки в т. ч. й тим українцям, які відгукнулися на заклик “прикрутити газ” – російська сторона відступила – як кажуть у випадку провалу наступу на фронті – на “заздалегідь підготовлені позиції”.

“Газпром” уже сів за стіл переговорів по черговому контракту (фактично погодившись з рішенням Стокгольму, хоча ще 5 днів тому заявляв, що його не визнає і всі угоди розриває), а головне – ЄС зробила висновки абсолютно не ті, на які розраховували в Кремлі. Не “зламавши” Україну Росія сама виставила себе (вчергове) ненадійним ПОСТАЧАЛЬНИКОМ.

Перша реакція – ключової країни для будівництва “Северного потока-2” – Фінляндії. Міністр іноземних справ країни Тимо Сойні заявив, що цей газогін має відповідати умовам Третього енергопакету Євросоюзу. А там умови такі, що роблять його будівництво збитковим. Саме за те, щоб виключити “Северный поток-2” з Третього пакету Москва й боролася.

Це ще не перемога у війні, але перемога у битві – точно. І лише нашому Кабміну; нашому “Нафтогазу” і Адміністрації президента відомо, якою ціною ця перемога далася.

До слова: виграш Стокгольмсього арбітражу вдарив “Газпром” ще в одне місце. Справа в тому, що за контрактом, який ця компанія підписала з “Нафтогазом”, вона має щорічно прокачувати через українську територію не менш ніж 110 мільярдів кубометрів газу. Частина його йде до Туречини.

Відповідно, поки діятиме цей контракт – “Турецький потік” залишиться порожньою трубою – принймні на найближчі 2 роки – до кінця 2019-го. А “Газпром”, вклавшись у будівництво цього газогону так сподівався почати отримувати з нього прибутки вже зараз…

Павло Бондаренко

Загрузка...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *