Трохи передмови.
Є такий відеоблогер Євген Плінський, який спеціалізується на темі митниці.
26 червня він опублікував на своєму каналі у Ютубі відос з чудовою назвою:
“Как одесские контрабандисты развели Зеленского. Чем ответит Президент?”
Смисл цього відео полягає у тому, що Зеленського, з його спробою навести шороху на одеській митниці, розвели, як лоха i завдяки різноманітним рокіровкам керівників митних підрозділів, контроль за цією митницею отримав відомий контрабандист Вадим Альперін.
Я не збираюся дискутувати з паном Плінським щодо тонкощів митної справи. Видно, людина глибоко в цій проблематиці. Втім, оцей загальний смисл відео, що Зеленського розвели і він, типу, жертва змови контрабандистів, яка зовсім не в темі, в мене викликав неабиякий скепсис. Тому, на сторінці Євгена Плінського, під його дописом з посиланням на згадане відео у Ютубі я залишив такий коментар:
“Перш ніж зрозуміти, чому саме, Зеленський найбільшу увагу у своїй діяльності приділяє митниці і звідки у нього інформація, наприклад, по схемам на Чернівецькій митниці, треба розібратися з тим, що робить в близькому оточенні Президента такий собі Ілля Павлюк, відомий за погонялом “Ілюха Курятник”. Ілюха Курятник носить почесне звання короля контрабанди Західного регіону і засвітився (в черговий раз) у зв’язках з Зеленським тим, що за узгодженням з Анатолієм Матіосом, просунув у народні депутати від Слуги народу свого рідного племяша, нікому не відомого, 27-річного військового прокурорчика, Максима Павлюка. Зеленського і тут підставляють?”
До коментаря я додав посилання на своє розслідування відносно факту заведення у народні депутати від “Слуги народу” цього Максима Павлюка.
Я трохи наївно очікував на якусь реакцію щодо свого коментаря від пана Плінського та інших осіб, які під його дописом гаряче обговорювали пригоду Зеленського на Одеській митниці і тегали Нефьодова, Разумкова, Дубинського та офіс Президента. Але, ні журналіст 1+1 Плінський, ні хтось інший, прокоментувати доведений мною зв’язок Зеленського з Ілюхою Курятником не захотів. В принципі, це зрозуміло. Робити вигляд що нічого не відбувається і замовчувати очевидне – це одна з найпоширеніших технологій прибирання своєї сраки будь-якої української влади і її посіпак.
Втім, я продовжу наводити різкість на особу нового народного депутата України і, за щасливим співпадінням, племінника короля контрабанди Західного регіону Ілюхи Курятника – Максима Павлюка.
Для цього я пропоную подивитися електронні декларації цього колишнього військового прокурора і нинішнього слуги народу за 2015-2018 роки в яких ми можемо побачити декілька пречудових речей.
Як кажуть в кавеенщики – поїхали! Ще в декларації за 2015 рік, тоді рядовий слідчий військової прокуратури, Максим Павлюк, задекларував наявність у своїй власності легкового автомобіля Мерседес-Бенц G-klass 2013 року випуску.
Так, це відомий і доволі коштовний джип Mercedes Gelenvagen. Або “Гєлік”, чи “Кубік”.
У яку суму грошей йому обійшлася ця статусна автівка і яка це модель Геліка (що дуже важливо для цього автомобіля), Максимка Павлюк скромно в декларації замовчує. Проте, навіть на сьогодні, такий Кубік 2013 року коштує шалених для пересічного громадянина (але, треба розуміти,не для військового прокурора) грошей. Ось, наприклад;
До речі. Я вже неодноразово бачив у деклараціях наших чиновників, що вони тупо не вказують вартість своїх коштовних речей. Хочеться спитати у керівництва НАЗК: а хіба так можна? Здається, ні. Більше того, у випадку військового прокурора Павлюка, який є власником Ґеленвагена і не декларує його вартість, можна вбачати наявність складу злочину передбаченого статтею 366-1 ККУ – Декларування недостовірної інформації. Але, продовжимо
В цій самій декларації, в розділі об’єктів нерухомості, юний пан Павлюк вказує таке:
1.Земельна ділянка в селищі Козин Київської області, площею 1300 кв.м., яка коштувала М. Павлюку 739 566 гр. і право власності на яку він отримав чудового дня, 03 листопада 2011 року.
2.Квартира у Києві площею 59,2 кв.м. вартістю 342 653 гр., яку він придбав не менш прекрасного 30 листопада .2011 р.
Тобто, загальні витрати 20-ти річного, на той час, хлопчика, тільки на придбання нерухомості в листопаді 2011 р. склали більше одного мільйона гривень, або, точніше 1 082 209 гр. Ну і Козин. Відоме село. Звісно, виникає питання: звідки у простого, юного парніши з селища Горішні Шерівці Чернівецької області, взялися такі шалені гроші: і на квартиру в Києві, і на землю в Козині, і на Mercedes Gelenvagen?
Я не думаю, що Максиму Павлюку – тоді ще студенту юридичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, навчання у виші принесло такі доходи. А, ось, на його рідного дядю – короля контрабанди Західного регіону, Іллю Павлюка Курятника, який, звісно, теж з Горішніх Шерівців – думаю.
Нагадаю, просто, що саме в жовтні 2011 року, сталося зухвале викрадення Ілюхи Курятника, за повернення якого живим і здоровим, його сім’я, не напружуючись, відбашляла викрадачам 2 ляма американських дєнєг. Бандитів тоді затримали з більшою частиною грошенят, а в наступному місяці Максиму Павлюку вже попьорло з грошима на нерухомість. Кровні узи селян Горішніх Шерівців – вони такі!
Що ще цікавого з автомобільної складової життя Максима Павлюка можна встановити, виходячи з його декларацій та іншої інформації? На цьому “Кубіку” наш герой, власне і приїхав служити у Військову прокуратуру України ім Анатолія Матіоса. Проте, в цьому доблесному правоохоронному органі пересуватися у просторі на Мерседесах та інших ексклюзивних і мегакоштовних досягненнях світового автопрому дозволено лише самому Толіку-Тепловізору, військовому прокурору сил АТО’, Костику Кулику (було в той час), і ще декільком наближеним до Анатолія Васильовича високопосадовим військово-прокурорським персонажам.
Оскільки порушувати довгий час автомобільну субординацію в конторі Матіоса Максим Павлюк не збирався і не міг, а ходити пішки на державну службу йому, мабуть, було не по пацанськи, з першого січня 2017 року у його користуванні з’являється скромна Тойота – Камрі 2015 року випуску, яка записана на його батька – Павлюка Василя Миколайовича, який є рідним братом того самого Іллі Павлюка (Курятника).
Ці дві автівки, джип Мерседес і Тойота-камрі, відображені і в останній декларації Максима Павлюка.
Тепер подивимося на інші розділи декларацій новоспеченого нардепа від “Слуги народу”. В них ми можемо побачити ще більше цікавого. Мова детально піде про нерухомість військового прокурора Максима Павлюка.
Отже, як я писав вище, станом на кінець 2015 року, Максим Павлюк мав у власності квартиру у Києві і земельну ділянку у Козині. З цією ділянкою в подальших деклараціях нашого героя відбулася дивна метаморфоза.
В декларації за 2016 рік ця ділянка у Козині перетворилася на дім в тому ж Козині площею 290,3 кв.м. з такою ж датою набуття права власності, як і ділянка в попередній декларації – 03.11.2011.
Стає трохи незрозуміло, що ж насправді придбав Максимка 3 листопада 2011? Якихось об’єктів незавершеного будівництва він ніде не вказував, ділянку не продавав, а дім, придбаний 3 листопада 2011 року в попередній декларації, за 2015 рік, не декларував.
Цікаво, що, як й у випадку з Ґеленвагеном, вартість дома в Козині Максим Павлюк в декларації теж не вказав. За нуль гривень його придбав, чи що?
Але, це не все. В цій же декларації за 2016 р., Максимка вказує придбання ще однієї квартири в Києві, площею 58,8 кв.м., яке сталося 29.09.2016 р.
Як, кажуть, в таких випадках, ви будете сміятися, але вартість цієї квартири Павлюк в декларації теж не вказав! І це, знаєте, такий собі харчок суспільству в обличчя і в бік антикорупційного законодавства в країні від військового прокурора Максима Васильовича Павлюка – Начхати на всі вимоги Закону – що хочу, то й буду писати в деклараціях.
Проте, судячи з цієї ж декларації, вартість цієї квартири складала 1 205 000. Бо саме така сума задекларована Павлюком за 2016 рік, як дохід отриманий від відчуження нерухомого майна, а в наступних деклараціях друга його квартира у Києві вже зникає. Але, це він продав. А придбав за скільки? За які гроші? З яких джерел? Питання доволі доречне, з урахуванням зарплати Павлюка у військовій прокуратурі за 2015 рік- 43 261 гр і 115 291 гр – за рік 2016-й, а також того, що інших суттєвих доходів пан Павлюк в ці роки не мав. Окрім грошей за продаж саме цієї квартири, звісно. Тобто, дохід слідчого військової прокуратури за 2 роки до вартості квартири явно не дотягував.
Йдемо далі. В декларації від 29.01 2018 р. про суттєві зміни в майновому стані, Максим Павлюк вказав отримання ще одного доходу від відчуження нерухомості. На цей раз у сумі 7 211 159 гривень. Немалі гроші! Треба розуміти, Максимка продав свій дім у Козині, бо у декларації за 2018 рік він вже відсутній, а сім мільйонів гривень на банківському рахунку присутні.
Ось, так. Була у військового прокурора Павлюка якась домівка в мегасуперелітному селищі поблизу від Києва, вартість якої він вказувати в деклараціях соромився, прикидаючись шлангом і приховуючи свої реальні статки, а потім о-па! – Сім лямів з гаком за домік в дєрєвнє!
І знаєте, чим є, насправді таке приховування вартості об’єктів декларування Максимом Павлюком? На додаток до ще одного декларування недостовірної інформації, це ще й намагання приховати своє незаконне збагачення. А це ще один корупційний злочин і ще одна стаття Кримінального кодексу. Була. Бо її знищив наш Конституційний Суд. Ось, якраз для таких павлюків. А, ще куликів, та інших корупційних злочинців при владі.
Думаєте це все? Ні. У 2017 році Максим Павлюк стає власником трьох земельних ділянок в селі Черняхів Кагарлицького району Київської області, по 2 га кожний. Разом – 600 соток. Жирно, як для одного молодого військового прокурора.(Цікаво, навіщо йому стільки землі?) Вказані ділянки присутні у Павлюка і в останній
декларації за 2018 рік. Тобто, задекларовані вже в цьому році.
І що одразу кидається в очі? А кидається те, що вартість цих ділянок задекларована значно нижча за існуючі ціни в Черняхові. Дуже значно! Судіть самі. Ціна кожної з цих ділянок складає, згідно декларації Павлюка, 64 152 гр. Шістдесят дві тисячі гривень, або приблизно, $2500 за ділянку у 200 соток. Тобто, одна сотка обійшлася військовому прокурору Павлюку у 310 гривень, або у $12,4.
Черняхів, звісно, не Козин і знаходиться трохи подалі від нього. Але 12 доларів за сотку? Це в десять і більше разів нижче за реальну вартість землі в цьому селі.
Ось приклади цін на земельні ділянки в Черняхові.
І щось мені підказує, що земельні ділянки Максима Павлюка не в самому поганому місці меж Черняхівської сільської ради які знаходяться поряд з Дніпром.
Також, мені щось підказує, що від придбання Максимом Павлюком земельних ділянок за заниженою в десять і більше разів ціною, теж тхне корупційним злочином. Знову декларування недостовірної інформації? Чи взагалі легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом?Тут вже питання до НАБУ.
Можливо, хтось вже втомився це все читати, але далі буде не менш цікаво.
В декларації за 2016 рік наш декларант вказав отримання призу у 8 855 гривень Ну, буває. Виграла людина в якесь спортлото. Проте, у 2017 році фортуна знову повернулася обличчям до Максимки і він знову отримав приз! Майже такий, як в попередньому році – 8 009 гр. Ну, і таке бува. За два роки два приза. Природна вдача, теорія вірогідності, те, се.
Але… Зараз. Зачекайте. У 2018 році… Вже смішно, да? Правильно! Максим Павлюк знову отримав приз! На цей раз фортуна не просто стала обличчям до азартного військового прокурора, а ще й щільно його обсмоктала з усіх боків. Бо сума приза вже склала аж 160 195 гривень!
Кому у новій Верховній раді не буде вистачати Олежки Ляшка з його неабиякою вдачею у лотереях, ось вам новоспечений Народний депутат України, слуга народу, Максим Павлюк, з призами на протязі трьох років поспіль.
І на останок. В тому, що Ілля Павлюк,на призвисько Курятник, якого в пресі вже давно називають королем контрабанди і який є близькою людиною до самого Президента Зеленського приймає активну участь у долі свого племінника, я не маю жодного сумніву. Інакше, за які заслуги нікому не відомий юний військовий прокурорчик з немалими статками сумнівного походження опинився на прохідному місці в партії Президента Зеленського?
Але ж, як це все корелюється з заявами нової влади і самого Зеленського про чесність, прозорість, відмову від кумівства, боротьбу з корупцією і навіть боротьбу з контрабандою? А ніяк. Ось, зовсім ніяк.