Історія Олександра Кацуби, колишнього топменеджера НАК «Нафтогаз України», у січні 2026 року отримала новий, майже сюрреалістичний поворот. Людина, яка свого часу стала символом «младореформаторів» епохи Януковича та офіційно визнала себе частиною злочинної організації, вирішила, що термін придатності її каяття вичерпався. Спроба атакувати власний вирок від 10 березня 2017 року через Шевченківський районний суд Києва виглядає не просто як юридичний маневр, а як зухвалий виклик всій антикорупційній системі країни. Захист Кацуби висунув тезу, яка межує з абсурдом: засуджений нібито обмовив себе та третіх осіб під тиском, а підтвердити це має «детектор брехні», пройдений лише у 2025 році. Це прецедент, який у разі успіху міг би перетворити інститут угод із правосуддям на юридичний фарс, де будь-яке зізнання можна анулювати через десятиліття, просто заявивши про «несправжність» власних слів.
Поліграф як панацея від тюрми
Ключовим аргументом у заяві про перегляд справи за «нововиявленими обставинами» став висновок поліграфолога. Захист намагався переконати Феміду, що психофізіологічне обстеження, проведене через вісім років після вироку, є вагомим фактом, який спростовує добровільність угоди з прокурором. Юридична логіка тут специфічна: Кацуба стверджує, що надав завідомо неправдиві свідчення, аби просто вийти на волю. Суд, однак, підійшов до питання з холодним раціоналізмом. У матеріалах справи чітко зафіксовано, що у 2017 році процедура затвердження угоди проходила за участі трьох адвокатів, а сам підсудний під протокол наполягав на своїй винуватості та висловлював «щире каяття». Використання поліграфа як інструменту для скасування остаточного судового рішення прямо суперечить принципу правової визначеності. Це глобальна юридична тенденція: результати детектора брехні в більшості розвинених країн мають лише допоміжний характер і не можуть служити фундаментом для перегляду справ, де вже поставлено крапку.
Мільйонні схеми та тінь «вишок Бойка»
Щоб зрозуміти масштаби гри, варто згадати цифри, які фігурували у кримінальному провадженні. Йдеться про махінації з пальним, де збитки держави оцінювалися у понад 450 мільйонів гривень. У період 2012–2013 років, займаючи крісло заступника голови правління «Нафтогазу», Кацуба, за версією слідства, сприяв компанії Сергія Курченка «Газ України 2020» у привласненні коштів через фіктивні закупівлі. Окрім «бензинової справи», за фігурантом тягнеться шлейф знаменитих «вишок Бойка» — закупівлі бурових установок за ціною $400 млн за штуку, при їхній ринковій вартості близько $250 млн. Сам Кацуба зараз позиціонує себе як «маленьку людину», яка лише візувала документи в черзі з двадцяти чиновників. Проте для слідства він був ключовою ланкою, що забезпечувала юридичну чистоту сумнівних транзакцій. Сплата 100 мільйонів гривень до бюджету у 2017 році була ціною його свободи, і спроба повернути ці гроші (або просто очистити репутацію) через суд виглядає як спроба ревізії історії.
Юридичний глухий кут та наслідки для системи
Рішення суду від 1 січня 2026 року про залишення заяви без розгляду фактично врятувало українське правосуддя від небезпечного прецеденту. Якщо б суд погодився на аргументи захисту, це б означало, що будь-який корупціонер, що пішов на угоду, може через роки заявити: «Я збрехав, поверніть моє чесне ім’я». Експерти в галузі права зазначають, що за такої логіки Кацуба мав би не просто отримати виправдання, а й повернутися в СІЗО, оскільки умови його звільнення (визнання провини) були б анульовані. Проте стратегія захисту полягала саме в «односторонньому» виправданні. Відмова суду базується на принципі верховенства права: остаточне рішення не може бути поставлене під сумнів лише заради повторного слухання. Ситуація навколо Кацуби демонструє нову тактику колишніх топчиновників — використання технологічних «новинок» (як-от сучасні поліграфи) для атаки на рішення минулих років, коли політична та юридична кон’юнктура була для них менш сприятливою.
Хронологія та ключові показники справи Кацуби
| Параметр | Характеристика / Характеристика факту | Деталі та цифри |
| Фігурант | Олександр Кацуба | Ексзаступник голови правління НАК «Нафтогаз України» |
| Статті ККУ | ст. 255 (ч.1), ст. 191 (ч.5) | Створення злочинної організації та привласнення майна |
| Сума збитків (бензин) | Понад 450 000 000 грн | Схеми з фірмою Курченка «Газ України 2020» |
| Кейс «Вишки Бойка» | Переплата близько $300 млн | Закупівля морських бурових установок у 2012 році |
| Вирок 2017 року | 1 рік і 5 місяців тюрми | Зараховано термін у СІЗО («закон Савченко») |
| Фінансове стягнення | 100 000 000 грн | Сплачено до держбюджету в рамках угоди |
| Новий аргумент (2025) | Поліграф (детектор брехні) | Спроба довести «недобровільність» каяття |
| Позиція суду (2026) | Відмова у перегляді | Принцип верховенства права та правової визначеності |
| Глобальна тенденція | Неприпустимість ревізії угод | Угоди про визнання вини не можуть скасовуватися через «зміну думки» засудженого |
Юридичний доміно-ефект: Чому «кейс Кацуби» став запобіжником для «великого повернення» корупціонерів
Рішення суду щодо Олександра Кацуби у січні 2026 року зафіксувало критично важливу точку неповернення для української правової системи. Спроба ревізії вироку через вісім років була не просто приватним бажанням одного бізнесмена очистити біографію — це був розвідувальний маневр цілої плеяди ексчиновників епохи Януковича. Якби стратегія з поліграфом спрацювала, Україна зіткнулася б із лавиною аналогічних позовів від десятків колишніх функціонерів, які у 2016–2019 роках масово «купували» свободу ціною визнання провини та компенсації збитків. Судовий відказ фактично заблокував можливість перетворення правосуддя на сервіс із «відмивання репутації» через роки після скоєння злочинів.
Глобальний прецедент: Угода як остаточний розрахунок
У міжнародній практиці, зокрема в системі plea bargaining (США та ЄС), угода про визнання винуватості вважається «фінальним контрактом» між державою та особою. Глобальна тенденція в юриспруденції 2020-х років полягає у зміцненні принципу res judicata — остаточності судового рішення. Справа Кацуби підтвердила: неможливо використовувати інструменти захисту (як-от презумпцію невинуватості) заднім числом після того, як особа офіційно від них відмовилася в обмін на м’який вирок. Експерти наголошують, що успіх Кацуби створив би «правовий вакуум»: якби угода була скасована, держава мала б повернути йому 100 млн грн, а він — повернутися у в’язницю для розгляду справи з нуля. Проте в реаліях українського контексту такі позови подаються лише з однією метою — отримати статус «невинного» без реального ризику знову опинитися за ґратами.
Ризики для антикорупційної архітектури
Якби суд прийняв аргументи про «тиск» та «неправдивість власних свідчень», це б автоматично нівелювало свідчення Кацуби проти інших учасників злочинних схем. Це призвело б до юридичного колапсу:
- Реабілітація оточення: Якщо ключовий свідок заявляє, що оббрехав себе, то автоматично ставляться під сумнів його слова про спільників (Курченка, Арбузова та інших).
- Демонтаж інституту угод: Прокурори втратили б головний інструмент — ніхто не пропонував би угоду фігуранту, знаючи, що той «скасує» її через 5–10 років.
- Фінансові втрати: Держава могла отримати зобов’язання виплатити мільярдні компенсації за «незаконне засудження» тим, хто раніше добровільно каявся.
Перспективи: Поліграф як маніпуляція, а не доказ
Справа Кацуби чітко розставила акценти у використанні психофізіологічних експертиз. Суд підкреслив, що поліграф не може вважатися «нововиявленою обставиною». Це суб’єктивна думка експерта, сформована за межами судового процесу, яка не здатна переважити протоколи судових засідань, де обвинувачений у присутності трьох адвокатів підтверджував свою волю. Це рішення ставить хрест на сподіваннях інших «ексвигнанців» використати приватні експертизи для ревізії історії.
Порівняльний аналіз наслідків: «Сценарій Кацуби» vs «Рішення суду 2026»
| Фактор впливу | Наслідки у разі скасування вироку (сценарій Кацуби) | Реальні наслідки рішення суду (січень 2026) |
| Доля 100 млн грн | Держава зобов’язана повернути кошти з бюджету | Гроші залишаються в бюджеті на потреби оборони/відбудови |
| Статус свідчень | Повний розвал справ проти Курченка та топ-чиновників Януковича | Свідчення залишаються легітимними доказами у суміжних справах |
| Правова стабільність | Хаос: сотні засуджених за корупцію подають на перегляд | Підтвердження принципу остаточності правосуддя |
| Довіра інвесторів | Падіння рейтингу через непередбачуваність судової системи | Позитивний сигнал про незворотність антикорупційних реформ |
| Використання поліграфа | Стає інструментом для юридичних маніпуляцій | Залишається допоміжним засобом, непридатним для скасування вироків |
| Репутація фігуранта | Повне «відбілювання» та можливість повернення у держсектор | Статус засудженого за корупцію залишається чинним |