Якось непомітно пройшла подія, яка мала б стати сенсацією. В Україні офіційно завершено Антитерористичну операцію, яка тривала понад 1400 днів. Відтепер її замінено на операцію Об’єднаних сил.
Про завершення АТО у п’ятницю, 16 березня, повідомив президент Петро Порошенко під час поїздки на Схід. Він додав, що в 2014 році проголошення АТО дозволило зменшити збитки і кількість жертв на територіях Донецької та Луганської областей, а також дало змогу провести вибори згідно з європейськими стандартами.
Формат АТО буде змінено на операцію Об’єднаних сил. 16 березня на Донеччині президент представив нового командувача Об’єднаних сил – генерал-лейтенанта Сергія Наєва. Додамо, що його було призначено 7 березня заступником начальника Генштабу Збройних сил України. До цього він був начальником штабу – першим заступником командувача Сухопутних військ ЗСУ. Президент також подякував парламенту за прийняття закону про реінтеграцію Донбасу. Документ ухвалили в січні цього року.
“Саме цим документом, де викладена моя стратегія реінтеграції Донбасу в Україну і відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів, ми змінюємо формат цієї операції [АТО] і керівництво переходить до ЗСУ, – підкреслив Порошенко. – Операцію змінено на операцію Об’єднаних сил (ОС). У підпорядкування керівництву ОС переходять представники інших військових формувань та правоохоронних органів, залучених до виконання цих завдань”.
Джерело: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/ukrajina-ofitsijno-zavershila-ato-shcho-bude-dali-2458709.html
До слова: це не просто зміна назви, це абсолютно інший підхід до операції. Відтепер вся діяльність в цьому напрямку, військова, гуманітарна, політична, економічна підпорядковуються не спецслужбам, а саме армії. Серед бойовиків паніка – вони чекають на широкомасштабний наступ ЗСУ. Саме так там трактується Операція об`єднаних сил. Чи відбудеться він?
Поки що Київ зберігає таємничу багатозначну мовчанку. Лунають запевнення про абсолютну прихильність нормам “Мінських угод” та бажанні залучити до процесу нормалізації на Донбасі міжнародні миротворчі сили. Але повноту влади в руки військових віддають не просто так.
Не виключено, що головнокомандувач та Генеральний штаб наразі розпочали розробку альтернативного сценарію, вірогідність застосування якого цілком залежатиме від позиції Москви.
Було б наївним сподіватися на силовий варіант в разі незміності ставлення режиму Путіна до ЛНР-ДНР, адже проблема не в бойовиках – вони не становлять реальної бойової сили. Путін може дозволити собі великі втрати “ихтамнетов” в разі прямого зіткнення з ЗСУ, Порошенко – ні.
Тому в наступ ЗСУ підуть лише за таємної гарантії з боку росіян не втручатися, або навіть і допомогти нейтралізувати місцеві банди та російських найманців, які набили вже добрячу оскому і їм. А пропаганда максимально зрозуміло пояснить росіянам, чим відрізняється “бандит Захарченко” зразка 2018 року від “визволителя Захарченка” року 2017. Є маса варіантів.
З іншого боку, вибори в Росії проведено, Путін прогнозовано переміг і тепер може собі дозволити маневар, в т. ч. і в непопулярний бік. Адже “Новоросія” тяжким каменем висить на Кремлі і тягне у прірву. Камін треба скидати.
Як і коли це станеться – побачимо, напевне, восени, а поки слідкуємо чи не зміниться риторика росіських політиків та ЗМІ стосовно “Новоросії”.
Гіркін, наприклад, стверджує, що Москва її “здає”…
