Є картини, що не потребують голосу, аби бути почутими. Вони мовчать — але в тій тиші живе світло. Світло пам’яті, любові до рідної землі, зв’язку з поколіннями. У мазках і завитках — не просто візерунки, а історії, що передаються не словами, а серцем. Саме таким є мистецтво Ганни Чекоданової — ніжне і вкорінене, сучасне й вічне водночас. Її петриківка — жива нитка, що зшиває минуле з теперішнім і нагадує: наша краса — це наша сила.
Її роботи — «Звучання тиші», «Сонячне мереживо» та «У ритмі серця» — представлені у всеукраїнському культурно-мистецькому проєкті «Мозаїка спадщини України», який об’єднав художників із різних куточків нашої країни та світу. Цей проєкт не просто про мистецтво. Це акт пам’яті, любові та культурного самоствердження. Це відповідь на виклик часу, у якому важливо не загубити себе серед руйнувань — і вміти зібрати себе знову, мов мозаїку.
Ніжність кольору, сила традиції
Перша з представлених робіт — «Звучання тиші». У ній — мовчазне прагнення до миру, спокою, затишку. Глибокий синій, теплий коричневий, чистий білий — палітра, що несе зцілення. Петриківський розпис, в якому працює художниця, тут не просто декор — це старовинна система символів-оберегів, у які вкладено віру поколінь. Кожна лінія — неначе молитва, кожен завиток — неначе обійми рідної землі.
І як гармонійно ця тиша звучить у світі, сповненому болю. Немовби сам Всесвіт на мить затамував подих, щоб почути головне — серце, яке б’ється заради життя.
Плетиво сонця і коріння
«Сонячне мереживо» — це вже не тиша, а розповідь. Яскрава, тепла, щедра. Орнамент, створений у цій роботі, — не копія давнього, а жива інтерпретація. Це нове дихання класики, де кожен елемент несе зміст: жовте — тепло сонця, зелене — родючість землі, а сама композиція — як невидимий рушник, який веде глядача вглиб, до самого серця дому.
Це картина, яка зігріває очі та серце. Вона не просто про естетику — вона про приналежність. Бо що є в основі будь-якої спадщини? Відчуття дому, навіть якщо ти далеко. І Ганна Чекоданова, яка нині мешкає в американському Далласі, продовжує плекати це відчуття — для себе, для глядачів, для України.
У ритмі серця — історія, яка живе
Найемоційніша з трьох — «У ритмі серця». Маки в петриківському стилі — це образ пам’яті, вкоріненої в генетичному коді українців. Маки — квіти, що проростають на межі краси й втрати, ніжності та сили. Їх у нас шанують як знак того, що життя продовжується.
Картина створена в традиційній техніці, але звучить гранично сучасно. В її ритмі — постійне тремтіння пам’яті, боротьба за збереження себе й своїх цінностей, бажання передати цю енергію далі. Маки тут — мов слова, які не потребують перекладу. Вони говорять від серця — до серця.
Коли мистецтво — як міст між світами
Петриківка — це не лише орнамент, це стиль мислення. У техніці, яку ЮНЕСКО визнала нематеріальною культурною спадщиною людства, немає випадкових деталей. Вона побудована на точності, послідовності та дбайливому ставленні до символів. І водночас — вона надзвичайно емоційна. Саме тому її й обрала Ганна Чекоданова.
Її знайомство з петриківським розписом почалося ще в дитинстві, у десять років. Як зізнається сама художниця, це була любов з першого погляду. І ця любов триває досі, набуваючи щоразу нових форм.
Життєвий шлях привів Ганну до Сполучених Штатів. У Далласі вона створює свої картини, бере участь у виставках, але завжди повертається — подумки, духовно, мистецьки — до України. Її роботи зберігаються в колекціях по всьому світу, але кожне полотно — як лист додому, як оберіг, який художниця залишає нам.
Водночас Ганна активно підтримує українську діаспору, організовуючи воркшопи й культурні події, присвячені петриківському розпису. Через ці зустрічі вона не лише передає традицію, а й об’єднує українців за кордоном, допомагає зберігати національну ідентичність. Її мистецтво стає мовою культурної дипломатії — воно знайомить американську аудиторію з глибинною красою української культури, відкриває серця й будує містки між народами.
Проєкт, що збирає серце України
«Мозаїка спадщини України» — це не просто арт-ініціатива. Це відповідь на питання: хто ми? І відповідь дають не вчені, не політики, а художники. Ті, хто через образ, колір і форму відтворюють наш культурний код. Ганна Чекоданова — одна з тих, хто не боїться шукати в минулому інструменти для майбутнього. Її картини — це частинки великої мозаїки, з якої складається новий образ України — гідної, глибокої, світлої.
Мистецтво не зупиняє війну. Але воно здатне зберегти нас. Воно — як корінь, який тримає навіть тоді, коли буревій ламає гілля. І Ганна Чекоданова — саме така гілка, що не зламалась, а зацвіла. Петриківським візерунком. У ритмі серця. У звучанні тиші. У сонячному мереживі пам’яті.
Про проект “Мозаїка спадщини України” читайте на сайті організатора – першої української мистецької агенції Art Fine Nation, офіційного партнера Національної спілки художників України. Ми створюємо авторські арт-проекти виставки, конкурси, художні змагання, які стають платформами для відкриття нових художників і формують простір для колекціонування сучасного українського мистецтва.
Особиста Фейсбук сторінка Ганни: https://www.facebook.com/HannaCh.Ukrainian.Art.In.USA/