У Москві заворушилися й почали потихеньку плакати. Якось несподівано й тихо Україна завела в Азовському морі своє військово-морське угрупування. Ударним кулаком це ще не назвеш, але кулачок уже є. Твердий такий…
Вірний своїй доктрині шантажу та провокацій Кремль влітку відкрив новий «фронт» проти України – цього разу на Азові. Російські судна перехоплювали практично всі торгові кораблі, як українські, так і під іноземними прапорами, які прямували до українських портів. Офіційне формулювання: для перевірки.
Формально росіяни згідно з Міжнародним морським правом, мають на це право (вибачте за тавтологію) й після певної затримки судна продовжувати свій шлях – така собі гра на нервах та дрібні «укуси» – затримка судна тягне за собою здорожчання собівартості морських перевезень. Проте приємного мало.
Одразу увімкнулися прокремлівські «експерти», журналісти та політики, звинувачуючи українську владу ледь не в «здачі» (якій за рахунком) Маріуполя. Семен Семенченко (Гришин) той взагалі почав вимагати від України розірвання угоди з РФ про співпрацю на Азовському морі, що, враховуючи специфічну ситуацію тут (виключні економічні зони України та Росії на Азові накладаються одна на одну), гарантувало б Росії безкарне захоплення морських промислів та шельфів.
Сумна правда в тому, що нам не було чим відповісти росіянам: ми не мали на Азовському морі бойових одиниць, від слова “взагалі”, а берегову ракетно-артилерійську складову, завдяки бурхливій діяльності «папередників» давно помножено на нуль.
І ось якось непомітно пройшла цікава новина, яка точно прийшлася не до смаку російським «стратегам». На минулому тижні рішенням РНБО почато формування на Азові флотського угрупування. Спочатку у Москві лише фиркнули: що може зробити Україна.
Але пройшло кілька днів і з «першопрестольної» долинули зовсім інші звуки. Виявилося, що між прийняттям рішення і його виконанням не минуло багато часу. Несподівано у ЗМІ з’явилися світлини малих броньованих артилерійських катерів типу «Гюрза-М», які уже знаходяться в Бердянську. До кінця року їх побільшає й Україна матиме тут уже цілий дивізіон.
МБАК ВМС України уже в Бердянську
Хтось скаже, що катери – це несерйозно. Для Чорного моря – так. Але на Азовському морі, де максимальна глибина близько 15 метрів, а в прибережній зоні не перевищує 2 метрів, такі катери є найоптимальнішим варіантом. Плюс, уже найближчим часом на озброєння Берегової оборони ВМС України надійдуть крилаті ракети «Нептун».
У сполученні з недавньою жорсткою заявою Євросоюзу з приводу затримання росіянами торгових суден і порушення свободи проходження Керченської протоки, це має стати крижаним душем для панів у Москві. Морські проливи тримають дуже серйозні «дядьки», які свою позицію висловили і ігнорувати її – собі дорожче.
Є інформація про те, що в Бердянськ буде переведено Миколаївську морську базу, яку облаштують до кінця року. Але і на Чорному морі у нас дещо залишиться.
По-перше, силами і за кошти НАТО в Очакові будується Центр оперативного управління в Очакові, де розташовано також 5-у бригаду надводних кораблів ВМСУ.
По-друге, найближчим часом Україна таки отримає від США 2 бойових кораблі типу «Айленд».
Схоже, незабаром Україна отримає з США перші бойові кораблі типу “Айлент” і не лише їх
По-третє, ще 2 кораблі цього ж типу Україна може купити в США за символічну ціну. Плюс повільна, але упевнена реалізація проекту 58250 (серія корветів типу «Володимир Великий») —багатоцільовий надсучасний бойовий корабель, здатний нести легкі протичовнові торпеди та протикорабельні ракети. Це уже перспектива на майбутнє.
Україна добудовує 4 корвети класу “Володимир Великий”
А поки що численні «експерти» та пророки «зради» вчергове опинилися у незручній позі. Утім, їм не звикати. Імідж ніщо – гроші все.
Автор: Павло Бонаренко
До слова: цікавий збіг: рішення РНБО було прийнято і катери з Чорного моря пішли в Бердянськ практично одразу після заяви Курта Волкера про готовність з боку США посилити Військово-морські та повітряні сили України.
Очевидно, йдеться не лише про надійні, але старенькі патрульні кораблі типу «Айленд».
