В Україні ніколи не було голоду. Ніколи. Були неврожаї, але ніхто з голоду не пух.
За 70 років влади комуністів – ТРИ голодомори. Знаєте, яку ціну людського життя у доларах встановила Радянська влада?
У 1921 році з формально незалежної(!) УСРР до Росії було вивезено лише у травні МІНІМУМ мільйон пудів зерна. Для цього чуйні більшовики навіть пригнали ешелон з порожніми мішками у Полтаву.
Ленін вимагав, щоб з України до Росії щоденно відправлялося не менш ніж 30 вагонів зерна. Про голод на Поволжжі комуністи криком кричали на увесь світ, вимагаючи допомоги. І вона надходила. Але ні зернини для України. Протягом всієї історії СРСР про голод на Поволжжі написано терикони книжок, а про український Голодомор, ШТУЧНИЙ мовчали.
8 жовтня 1921 року Ленін підписав проекти постанов і постанови Ради праці та оборони від 7 жовтня 1921 про вивіз 57 млн пудів хліба з УСРР. Повторимо для себе: з формально незалежної держави, де голодувало мінімум 7 мільйонів селян.
у 1922 році з України (формально незалежної) вивезли 13,5 мільйонів тонн зерна. Тоді ж поновили експорт. Станом на травень 1923 року радянська Росія експортувала більш ніж 80 тисяч тонн пшениці та жита. Українських.
Плакат про голод на Поволжжі. Про голод на Дніпрі плактів Ленін з поплічниками не випускали. Вони лише зерно з України качали за допомоги місцевих холуїв
В результаті – МІЛЬОН померлих від голоду в Україні у 1922-1923 роках. Додамо для уточнення: мінімум.
1922 рік. Бердянськ
У 1932-1933 році був неврожай. Але при цьому комуністи вивезли на експорт майже 3,5 мільйони тонн лише одного зерна.
В результаті – майже 4 мільйони померлих від голоду українців. Кожне життя українця коштувало приблизно 900 кілограмів пшениці, яку за безцінь по демпінговим цінам продавали до Європи.
А якщо врахувати, що люди гинули з голоду на Кубані, і Білорусі, на Поволжжі, і в Казахстані – то ціну людського життя комуністи встановили у сумі – 7 доларів і 5 центів. Стільки коштувало зерно, що його вивезли за кордон в розрахунку на одного загиблого від голоду в СРСР.
У 1946-1947 роках – знову голод. МІЛЬЙОН трупів. Кажуть: повоєнна розруха. Це правда. Кажуть: неврожай через посуху. І це правда. Але не в цьому причина людоїдства та трупоїдства.
1947 рік. Озброєні охоронці врожаю на колгоспних полях пильно стежили, щоб голодна дитина не зірвала якийсь колосок. Він був потрібен деінде – той колосок. Інші мали його з`їсти. Задарма.
Правда, яку приховують недобиті комуністи в тому, що лише у 1946 році з України було викачано майже 5,5 мільйонів тонн хліба. Знаєте, куди воно пішло? Його БЕЗКОШТОВНО везли «браттям по соціалістичному табору» – у Польщу, Румунію Угорщину, Чехословаччину, Югославію. В якості допомоги.
Усі постанови уряду СРСР про постачання тієї “допомоги” мали гриф “Цілком таємно”.
Товариш Сталін якраз затіяв там вибори. І щоб комуністи на тих виборах виграли – щедрою рукою засівав зерном тамтешній електорат.
Щоб ви розуміли, як це відбувалося – приклад Польщі. Там не можна було взяти й просто усіх розстріляти, а керувати посадити своїх людей, бо за угодою в Тегерані, долю Польщі мали визначити вільні вибори, які пройшли в січні 1947 року.
Товариш Сталін, спираючись на своїх людей в коаліційному уряді Польщі, спровокував продовольчу кризу. А потім надав «допомогу» зерном. Тільки воно було все в руках створеної у Москві маріонеткової Польської робітничої партії, яка засівала країну тим зерном масово й щедро, під плакатами на кшталт: «Подарунок від народів СРСР».
А Станіславу Миколайчику засівати було нічим.
В результаті у січні 1947 року на виборах перемагають комуністи, головою уряду стає вірний холуй Сталіна офіцер НКВС Болеслав Берут. Ті, хто не втік разом з Миколайчиком, сіли до в’язниць або були розстріляні.
Квітень 1947 року, Польща, операція “Вісла”. Всього лише 3 місяці з моменту приходу до влади комуністів. Ось що оплатили своїми життями українські діти…
Познань, 1955 рік. Поляки вимагають хліба. Пізно. Треба було не брати кривавий сталінський хліб 9 років тому. До речі, це й нашим нинішнім любителям гречки перед виборами наглядний урок.
Ціна питання: 900 тисяч тонн «подарункового» зерна для Польщі у 1946-47 роках. А в Україні мерли діти й люди їли один одного.
Тільки за перше півріччя 1947 року лише офіційно в Україні було зафіксовано 130 випадків людоїдства. Неофіційно цифру називають в десятки разів більше.
Скільки ж вивезено комуністами зерна на Захід у 1946-47 роках? Це не секрет – 2,5 мільйона тонн. По 2,5 тонни на кожного померлого від голоду українця. Життями наших прабатьків сплачувалися вибори “правильні” вибори в Польщі й Чехословаччині; підтримувалися комуністи у Франції. Життями наших ненароджених двоюрідних братів та сестер сплачувалися верстати, які комуністи закуповували, щоб робити ще більше танків, ракет, крейсерів…
Танк Т-54 було прийнято на озброєння саме 1946 року, а масове виробництво почали 1947 року. Загалом танків цього типу було випущено 20375 одиниць.
Ви ще вірите в брехні комуністів про «неврожай» як причину голода?
Комуністи гірші за нацистів – точно кажу. Бо гітлерівці не додумалися морити власний народ голодом.
ПАВЛО ПРАВИЙ
До слова: посуха 1921, 1932, 1946 року була меншою, аніж посуха в Російській імперії 1892 року. Однак уряд «клятого царизму» здійснив низку заходів для подолання наслідків неврожаю, серед яких:
– видача посівного матеріалу за пільговою позикою;
– заборона на експорт зерна;
– продовольча позика нужденним – на 1 людину видавалося 12,5 кг зерна на місяць;
– введення пільгового залізничного тарифу для підвезення продовольчої допомоги;
– відкриття благодійних їдалень;
Загальні витрати бюджету на всі види допомоги склали божевільну на той час суму у 160 млн. рублів (7.2% від загальних витрат бюджету країни). Не рахуючи благодійної допомоги.
А комуністи голод в України приховували зате півсвіту хлібом “що не вродив” годували, причому абе за демпінговими цінами, або взагалі задарма.
