МЕСТО ИМЕНИЯ, або навіщо Трамп запросив Путіна до Вашингтона

МЕСТО ИМЕНИЯ, або навіщо Трамп запросив Путіна до Вашингтона

Пригадуєте старий і брутальний анекдот: “Баня это не предлог, а место имения”? Трамп запросив Путіна відвідати США восени поточного року. Багато хто з українців поспішив заголосити про «про прорив Путіним дипломатичної ізоляції», якісь перемоги Кремля тощо. Насправді все для росіян може обернутися з точністю до навпаки.

Тут два моменти. По-перше, результат зустрічі Трампа з Путіним в Хельсінкі. Я вже писав: відкинувши емоції та нав’язані російськими пропагандистами меседжі про велику переможну ходу Путіна, все для Москви сумно і навіть трагічно. Домовитися з Трампом не вийшло.

Більше того, одразу ж після повернення у Вашингтон Трамп заговорив і про анексію Криму Росією, і про те, що не сумнівається у втручанні Росії у вибори в США, і про збитий росіянами «Боїнг».

А в Конгресі уже готується черговий пакет посилення санкцій. І надання Україні військової допомоги на 100 мільйонів доларів буквально наступного дня після зустрічі Трамп-Путін – це все ланки одного ланцюжка. Намотаного навколо шиї російського ведмедя

Другий момент. В США Трампа піддали нищівній критиці. Його ледь не рвуть зубами всі, кому не ліньки, від Маккейна до Шварцнеггера. Через це може скластися оманливе враження, що Трамп таки «зрадив» у Хельсінкі – он і американці обурилися…

Нічого подібного. Там свої резони гризти Дональда Джоновича. Політика. І якщо хтось не помітив, то критика стосується лише поведінки Трампа на прес-конференції. Все.

Звісно, деяким американцям не до вподоби, що Трамп надто лагідний з Путіним. Їм би хотілося, аби президент США тупотів гонами, обіцяв стерти Росію на ядрьоний попіл, махав кулаками і лупив черевиком об трибуну.

Але політик вибирає ту лінію поведінки, яку вважає за потрібне. І не завжди погрози та шантаж допомагають краще, ніж удавана м’якість. Згадаймо, як поводився серед піратів Джон Сільвер. Він не матюкався, не вихоплював з кожного приводу ножа, але боялися його навіть більше за жорстокого Флінта. «Він м’яко стеле, цей Сільвер…»

І от на тлі нищівної критики; на тлі розслідування втручання росіян у вибори в США, Трамп офіційно запрошує Путіна відвідати Вашингтон. Восени. Після анонсованої доповіді спецпрокурора Мюллера. Напередодні проміжних виборів у Конгрес. А там перевага республіканців над демократами – 6 місць.

Спитаймо себе: навіщо?

Моя особиста думка: найімовірніше для того, аби прийняти від Путіна капітуляцію. Якраз час буде всім показати, наскільки Америка, адміністрація Білого дому і персонально Трамп круті.

Просто у Вашингтоні. Ідеальне “место имения”. Щоб усі притнули язички і проголосували за республіканців.

Тоді й напади Маккейна зрозумілі. Їх також використовують проти Кремля. Трамп каже: дивися, Володья, який на мене тиск. Я Маккейна можу и не втримати. Тоді тебе точно загризуть, мов зграя собак, знесиленого ведмедя. Тому погоджуйся на мої умови, інакше матимеш справу з Маккейном та Пенсом.

Метод батога і пряника – найдієвіший протягом тисячоліть. В Хельсінкі був пряник. Батіг ще попереду. Гадаєте, це запрошення Трампа його особиста позиція? Ні, такі речі узгоджуються з Державним департаментом і Конгресом. І з Радою національної безпеки. Поцікавтеся, хто до неї входить. На Майкла Пенса зверніть увагу…

Нам досі не відомо, про що говорили Трамп і Путін за зачиненими дверима в Хельсіні. Ми чомусь кинулися підозрювати президента США у зраді. Не маючи на це підстав.

Але якщо на тій зустрічі Трампом було поставлено жорсткі умови, а Путіним ті умови прийнято, або принаймні він одразу їх не відкинув, тоді пазли складаються.

Тоді й поведінка Путіна, який улесливо, мов побита собачка, зазирав у вічі президенту США й смикався, мов йому гірчиці у спіднє засипали, пояснюється. І це запрошення теж.

Період між Хельсінкі і Вашингтоном – це нульовий момент істини. Або Москва за цей час підготує конкретні кроки на виконання вимог Вашингтону, або восени Трамп оголосить, що Путін бяка, не здатен на угоди; що час слів та умовлянь позаду; що США зробили все можливе, аби вирішити проблеми миром і настає час (образно кажучи) знімати чохли з гармат.

Як показала історія, Москва довго витримувати умови Холодної війни не здатна. А США лише починають розкочегарювати свої котли.

Саме тому, на мою суб`єктивну думку, в Хельсінкі Трамп поки що притримав однозначні і важкі для Кремля визначення ролі Росії в окупації Криму, Донбасу, трагедії малазійського “Боїнга” тощо. Трампу важливо зараз показати, що саме режим Путіна буде винен в тому, що станеться з Росією… 

ПАВЛО ПРАВИЙ

Загрузка...
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *