Не минає дня, щоб в соцмережах не трапився єхидне, злорадне, розгублене, сумне або обурене питання: де наші гроші? Якщо уряд рапортує про те, що економіка зростає, де наші стипендії, пенсії, зарплати та інші соціальні виплати, доплати, пільги, знижки та інші соціалістичні принади?
Відповідаю. Ви забули, що ми воюємо? Так, слава Богу, війна не та, що 80 років тому була – без штурмів міст і мільйонів трупів. Але «гібридна» війна, яку ніхто навіть війною не називає – вона теж грошиків потребує, і чималих.
Кожен день війни тільки прямих витрат на ведення бойових дій з бюджету вимагає від 5 мільйонів доларів і вище. Це мінімум 1,825 мільярда доларів в рік.
Це не рахуючи витрат на створення нових мотопіхотних, артилерійських, авіаційних, моторизованих бригад. Це ще 2-3 мільярди доларів. Ось прямо зараз іде процес будівництва 93 гуртожитків для контрактників. Це 34,5 мільйона доларів за курсом тільки цього року.
Екіпіровка одного солдата ЗСУ вартує бюджету країни більш ніж 13 тисяч гривень.
До речі, Міністерство оборони зараз шукає інженерів-будівельників для здійснення контролю над будівництвом (щоб не крали). Зарплата невелика – в районі 5 тис.
Ніхто не хоче піти, допомогти країні замість того, щоб з дивана запитувати «де наші гроші»? Заразом дізналися б, де вони…
У нас мінімум мільйон тимчасово переміщених осіб, яких багато хто по недомислу називає «переселенцями».
Переселенець – це коли він продав будинок в Луганську, завантажив речі в контейнер і перевіз в придбану хату в Тернопільській області, де на нього вже чекає робота або шматок землі для фермерства.
А коли людина тікає з пакетом, в якому пара – пардон – трусів, документи і кілька тисяч гривень – це не переселенець. Він типовий біженець. Але біженцями міжнародне право вважає тільки тих, хто втік від війни до іншої держави.
Цей мільйон з «хвостиком» потрібно хоча б мінімально забезпечити. У 2018 році на адресну допомогу тимчасово переміщеним особам передбачено 110,35 мільйонів доларів. Це те невелике, що держава зобов’язана виділити своїм громадянам.
Не раджу побувати в шкурі ТПО, коли елементарно зайвої ложки немає, не кажучи про праски-фени-скатертини-каструлі-стільці.
А скільки потрібно коштів для проведення військових навчань і навчання солдат в бригадах? Справа не дешева. Одна година «роботи» танка – 100 доларів, вертольота – 200, а виліт винищувача Міг-29 – в десять разів дорожче обходиться.
Модернізація одного старого танка Т-62 до рівня “Булат” обходиться приблизно у 20 мільйонів гривень. Одна механізована бригада за штатним розкладом мусить мати 40 танків. Танкова бригада – 93 танки.
Ось, отримали ми «Джвеліни». Справа хороша. Але володінню цим протитанковим комплексом потрібно солдат навчити. Треба дати солдату після теорії хоча б один раз пальнути справжньою ракетою в умовну ціль. А ракета коштує 170 тисяч. Доларів.
Підготовка снайпера середньої руки проходить рік. Це тільки так здається – посади його на вогневий рубіж – і нехай стріляє.
А тактика? Потайне пересування, маскування на місцевості, розмінування, взаємодія, зв’язок, пошук цілі, прийоми і методи евакуації, постановка мінних загороджень, відхід – це все потрібно не тільки знати, а й уміти. Для цього потрібно утримувати дорогі полігони та спеціальне обладнання. І інструкторів, які чималі гроші за це отримують.
Але навіть і якщо лише постріляти – в НАТО снайпер відстрілює за курс навчання до 10 тис. набоїв. Щоб вражати ціль вдень і вночі; в сонячний, дощовий, сніговий, похмурий дні; при вітрі і в туман. І віддрукувати десятки тисяч мішеней різних типів – теж гроші чималі.
Знаєте, сільки коштує піготувати снайпера за стандартами НАТО? Ви не повірите.
Піготовка снайперів в армії США коштує 1 мільйон доларів + 200 тисяч щорічно
Це тільки в кіно все гладко і красиво виглядає. А снайперів нам потрібно не 10 і не 20, навіть не 200.
А розробка і випробування нових видів бойової техніки і озброєння? А забезпечення соціальних гарантій учасникам бойових дій? А фінансування антитерористичних програм? Якщо про них вам по телевізору не розповідають – це не означає, що їх немає.
А фінансування військової розвідки і контррозвідки? А фінансування системи цивільної оборони? А будівництво військових баз? А лікування солдат?
Гадаєте, волонтерська допомога нічого не коштує державі? Якщо підприємець відправив тонну макарон в АТО-ООС, це означає, що він їх не продасть і, отже, не заплатить податки в бюджет. І не тільки він, а й продавець.
Гадаєте, сотні мільйонів доларів уряд вкладає в будівництво і капітальний ремонт доріг та мостів щоб вам зручно було в гості до тещі/свекрухи їздити? І це також.
Але наявність розгалуженої мережі хороших доріг – це перш за все для армії: швидке перекидання військ, спорядження, боєприпасів. І сировини на заводи, щоб варити броньову сталь і тушонку.
Загинув солдат в бою з російськими “ихтамнетами” – держава зобов`язана заплатити 1,158 мільйони гривень його родині. Отримав солдат ІІІ групу інвалідності через поранення, травму або хворобу – держава мусить заплатити 347 тисяч гривень. А якщо першу групу – то 579 тисяч. Читайте вранці бойові зведення про кількість загиблих і поранених та відмінусовуйте мільйони.
І ще тисячі і тисячі великих і малих проблем, які вимагають грошей, грошей, грошей. Це я ще про крадіжки не згадав. А крадуть на будь-якій війні. Якщо в Афганістані цілком матеріально забезпечених американстких солдат і офіцерів ловлять на крадіжках та продажу військового майна – гадаєте наші не крадуть?
Вибачайте, якщо розповів поверхнево і не торкнувся всього величезного комплексу питань війни. Як зумів – так написав.
Але я розумію, скільки всього потрібно країні, яка воює. Тому я, «переселенець», у якого купа проблем з каструлями-ложками-скатертинами – я не нию, і не обурююся. Я працюю. І, крім того, ще волонтерам та армії допомагаю.
Я не бігаю по мітингах махати прапорами і кричати «Геть владу».
Кричати «геть» справа нехитра. А для декого, ще й прибуткова. Правда, не чув, щоб ці «дехто» реально воювали або війську допомагали. Все більше власними квартирами, машинами та земелькою зайняті.
Автор: Павло Правий
До слова: відповідно до доповіді Інституту економіки (Сідней, Австралія) у 2016 році економічна вартість війни на Сході України становила 66 мільярдів 749 мільйонів доларів за індексом купівельної спроможності.
