ЗААРЕШТУВАТИ САВЧЕНКО: ЩО ЗА ЦИМ СТОЇТЬ

ЗААРЕШТУВАТИ  САВЧЕНКО: ЩО ЗА  ЦИМ  СТОЇТЬ

Наскільки Надія Савченко винна в тому, що ій інкримінують? Чи не сфабриковано її “справу”? А якщо винна – хто насправді смикає за ниточки? Ці питання стануть топовими у найближчі тиждні. І поки одіозна депутат на різноманітних телеканалах роздає інтерв`ю,  спробуємо розібратися, що відбувається.

Насправді, вочевидь Савченко лише одна із складових великої політичної гри й при тому не найголовніша. Поки що невідомо, яку доказову базу має Генеральна прокуратура, але основний вектор задано виступом Юрія Луценка у Верховній Раді.

“У слідства є незаперечні докази того, що Надія Савченко особисто планувала, вербувала, давала вказівки, як провести терористичний акт у стінах парламенту, знищивши бойовими гранатами дві ложі. Мінометами обрушити купол Верховної Ради і автоматами добивати тих, хто виживе”, – заявив Генеральний прокурор України.

Звичайно, йдеться про ті міномети, які було вилучено у Володимира Рубана. І абсолютно дурний крок Савченко – її поява на судовому засіданні де йому обирали запобіжний захід й демонстративне віддання честі (до речі, до непокритої голови руку не прикладають) чітко прідтверджує зв`язок між цими людьми.

Звичайно, Рубан може скільки завгодно розповідати, що зброю йому “подбросили враги”, але мало хто йому вірить і для цього є всі підстави, адже трафік мінометів та мінометних мін ретельно задокументовано, а блискуча операція спецслужб свідчить, що Рубана “вели”. Отже, ймовірність того, що СБУ та Генеральна прокуратура дійсно мають цілу масу доказів щодо організації – скажімо так – кривавої провокації, достатньо висока.

Утім, незрозуміло, яким чином виконавці мали закидати гранатами сесійну залу парламенту, а потім ще й розстрілювати народних обранців з автоматів в той самий час, як будівлю мали обстрілювати з міномета. Знайти самогубців для цього доволі важко. Хоча… Тут могло бути кілька варіантів. Це деталі. На суді (якщо до цього дійде) прокуратура картину прояснить.

Тут інше цікаво. Вибудовується очевидний ланцюжок Савченко-Рубан-Медведчук. І ця справа може допомогти українським спецслужбав нарешті “вполювати” кума і друга Путіна, який (кум і друг) до цього щасливо користувався презумпцією невинуватості, фактично керуючи – в цьому також мало хто сумнівається – проросійськими силами в Україні.

Звичайно, заарештувати Віктора Медведчука напевне не вийде – він в будь-який момент, коли відчує, що стає спекотно, сяде в літак і за дві години опиниться у Москві. Але уже сам цей факт, а також те, що його з Москви не видадуть, завдасть чергового потужного удару по Кремлю і особисто Путіну.

Між тим, можна припустити, що до цього ланцюжка пристібуватимуть ще одну важливу політичну фігуру – Юлію Володимирівну. Це потужний важіль, яким можна обвалити і так не надто високі її рейтинги як майбутнього кандидата в президенти. Адже як би не відмовчувалася Тимошенко, але саме вона несе політичну відповідальність за те, що Савченко стала депутатом, не кажучи уже про надання їй звання “Герой України”.

Опосередковано це вдарить и по Петру Порошенку, оскільки саме він надав Савченко це звання, але – лише опосередковано. Адже він має виправдання: на той час був потужний тиск з боку суспільства, для якого Савченко у 2014-2015 роках була героїнею й мученицею.

Щоправда, пані Тимошенко може зробити “хід конем”, оголосивши, що історія з Савченко була її помилкою. І перший-ліпший політтехнолог їй би порадив це зробити. Але тут питання уже до характеру Юлії Володимирівни – за 20 років в політиці вона ніколи не визнавала своїх помилок і вперто спростовувала навіть очевидні факти.

В будь-якому випадку удар по репутації Тимошенко й без того далеко небездоганній буде страшним. Особливо, якщо суд над фігурантами справи Рубана-Савченко відбуватиметься перед самими виборами. Тут проти Тимошенко спрацює та ж таки “розкрученість” Надії – всю увагу українців буде прикуто до суду, на якому обвинувачення постійно пов`язуватиме Надію Вікторівну з Юлею Володимирівною. 

Таким чином вкотре підтверджується вміння Петра Порошенка мислити стратегічно й прораховувати шахову партію на багато ходів наперед. І маніпулювати діями своїх противників. Адже навряд чи доводиться сумніватися, що матеріалів проти Рубана та Савченко спецслужбами накопичено багато і давно, але ось так – провести оперативну комбінацію, в результаті якої їх “вивели” на організацію теракту – це дорого вартує.

До слова: під час виступу Юрія Луценка у Верховній Раді частина депутатів з числа опозиції демонстративно і штучно сміялися, демонструючи таким чином, що твердження генпрокурора про організацію терористичного акту є буцімто абсолютною нісенітницею.

Проте насправді ніякої причини для сміху немає. Насправді – і військові це підтвердять – вправний мінометний розрахунок без особливих труднощів може “покласти” за 15-20 хвилин кілька мін у купол Верховної Ради, скажімо, з 3,5 кілометрів. Для 120-мм міномета це не відстань. А 120-мм міни можуть такого наробити – ховайся. Як зауважив хтось із військових в мережі Фейсбук – приблизно така відстань від ВРУ до Русанівських дач, де не те що міномет – танк сховати можна. 

Тим хто сміється, нагадаємо про розстріл парламенту Вірменії 27 жовтня 1999 року в організації якого звинувачують ту ж таки Москву. Тоді в результаті дій екстремістів було зірвано підписання дуже важливого документу між Азербайджаном та Вірменією.

Тим, хто сміється – мовляв, який сенс організовувати бійню у ВРУ – нагадаємо, що крім “революції” (якої, звісно, не сталося б) існують інші політичні цілі. Наприклад, провокування системної політичної кризи, яка призвела б до дострокових парламентських та навіть президентських виборів, вихід України з “Мінського процесу”, руйнація вертикалі влади – додавайте сюди й інші варіанти.

Про те, наскільки підготовка теракту була фактом, ми дізнаємося незабаром. А от те, хто і які ниточки смикав – ця істина може ховатися вічно…

 

Залишити відповідь