Блогер та громадський активіст, Ярослав Бондаренко провів розслідування здіяльності мера міста Львів Андрія Садового. На своєму ютуб-каналі він розповів наступне:
“В Андрія Садового, вихідця з родини вчительки та працівника львівського автобусного заводу, з ранньої молодості відкрився талант бізнесмена. І він завжди дбав про долю… Не про долю України, рідного міста чи району. А про власну доляху тобто частку, і не гребував жодними методами, аби зробити її якомога жирнішою. Недарма з перших днів мерства він дістав прізвисько «Андрій Доля»
Як народився олігарх Садовий.
У середині 90-х років Садовий починає працювати у фірмі «Галицькі інвестиції». Й одразу стає членом наглядової ради. Ця одіозна контора влаштувала масовий обман львів’ян на ваучерній приватизації: працівники колишніх радянських підприємств отримували сертифікати та обмінювали їх на сертифікати «Галицьких інвестицій». За підрахунками експертів, нині вартість близько 200 тисяч сертифікатів, які люди довірили цій компанії, становила б 200 мільйонів доларів. Але наприкінці 90-х «Галицькі інвестиції» збанкрутували, а кошти людей зникли. Зате стратегічні підприємства внаслідок ваучерних оборудок перейшли під контроль олігархів.
Так і народився середньої руки олігарх Андрій Садовий, який обзавівся різнопрофільними бізнесами і власною медіакорпорацією (який же олігарх без медіа?).
Крім радіостанції «Люкс» до її складу увійшли національний телеканал «24», «Радіо 24», а також інтернет-видання Zaxid.net та інтернетпортал «Футбол 24». Саме створена медіаімперія допомогла Садовому в 2006-му – стати міським головою.
2004 року було створено громадсько-політичне об’єднання «Самопоміч». Із Садового намалювали великого борця з жеками й комунальниками. «Закінчилося ж усе банальним розкраданням комунальної власності: майна та землі, що попадалися на очі Садовому», – розповідає колишній службовець департаменту управління майном Львова Анатолій Семенюк (https://zik.ua/blogs/sydyt_u_krisli_nezvazhaiuchy_na_chyslenni_skandaly_yak_sadovyi_rokamy_zakhopliuvav_lviv_982672).
Про мера-«Попандопуло»
Садовий на посаді мера дуже нагадує героя старої радянської комедії. Той теж ділив украдене за принципом «це мені, це теж мені, а це ще мені». Так, Садовий систематично обкрадав львівську громаду через продаж комунальної власності за заниженими цінами. 2009-го міська рада оцінила 11 тисяч квадратних метрів готелю «Львів», розташованого в самісінькому центрі, у… 2 мільйони доларів. Це на два порядки нижче реальної ціни. Нічого дивного, основним оцінювачем майна львівської громади був чоловік сестри Садового Андрій Сарахманевич.
Той же Сарахманевич оцінював універмаг на площі Ринок. За майже 2000 квадратних метрів комерційної нерухомості в самісінькому центрі Львова місто отримало лише 812 тисяч доларів. А ринкова вартість будівлі становила щонайменше 5 мільйонів доларів. Й універмаг залишився в «сім’ї», його власником став чоловік куми Андрія Садового Олексій Курилишин.
Через приватизацію за заниженою вартістю за каденції Садового бюджет Львова недоотримав мільярди гривень, заявляє Анатолій Семенюк. Щодо низки справ прокуратура відкривала кримінальне провадження, але без результату. А підозру Садовому оголосила Спеціалізована антикорупційна прокуратура за земельні махінації. За даними САП, у 2015 році до правоохоронців звернулося понад пів сотні громадян Львова із заявами про незаконне відчуження їхньої землі. За версією слідства, львівська мерія заволоділа цими ділянками площею понад 23,49 га, а потім продала за заниженою вартістю. Такими діями завдала збитків потерпілим та державі на суму понад 93 мільйони гривень. Ці оборудки Садового розслідуються й зараз. З десятків і сотень подібних випадків Садовий мав за принципом Попандопуло свої долі, відсотки й відкати.
Садовий іноді буває напрочуд відвертим. «В Україні не «стоїть» питання відремонтувати дороги. «Стоїть» питання, щоб був процес. Бо на цьому процесі заробляють мільйони доларів», – заявив він якось у інтерв’ю ЗМІ. Знав мер, про що каже. Сам має на львівських дорогах ці мільйони, адже традиційно бере свою «долю».
Сьогодні у Львові найбільше обговорюють ремонт вулиці Бандери, через який місто стоїть у суцільних корках. Мешканців вулиці цікавить, чи й тут мер украде з вулиці бруківку, як з інших вулиць. Львів’яни ж обговорюють вартість ремонту, яка може бути завищена удвоє. Так, роботи з ремонту вулиці Бандери мають виконати за більш як 209 мільйонів гривень (за сьогоднішнім курсом – 6 мільйонів 400 тисяч євро). Відрізок ремонтних робіт – близько одного кілометра. Але сусідні вулиці Коновальця, Мельника, Чупринки, які є суміжними з вул. Бандери, було відремонтовано за ціною 3,2 мільйона євро за 1 кілометр. Тобто за половину ціни, яку платять за ремонт вул. Бандери. Більше того, цю вулицю вже було реконструйовано: тут відремонтовано 470 метрів, що коштувало 2 мільйони 240 тисяч євро. Витрати, як бачимо, на третину менші. У чому ж причина такого подорожчання вартості ремонту? Запитання риторичне. Яка тут «доля» Садового і чи відповідатиме він за це?
Як Садовий засипався сміттям
Цього року Андрій Садовий укотре заявив, що вирішив іти в мери, щоб завершити розпочаті справи і збудувати сміттєпереробний завод. Ця обіцянка лунає від його першого балотування на посаду мера у 2006 році. Саме через те, що не було вирішено питання утилізації сміття в місті, сталася пожежа на Грибовицькому сміттєзвалищі у травні 2016 року, коли загинули троє рятувальників, котрі гасили пожежу. Їх завалило відходами. Ця трагедія набула загальноукраїнського масштабу. Через загибель людей було порушено два кримінальних провадження, а на лаві підсудних опинилися підлеглі Садового: працівники ЛКП та екскерівник управління житлового господарства міськради.
Та за майже чотири роки жодних судових рішень не оголошено. А проти Андрія Садового підозр досі не висунуто. Після трагедії виявилося, що у Львові відмовили більш як 40 підприємствам, котрі хотіли побудувати в місті сміттєпереробний завод. Після загибелі людей у 2016 році мер пообіцяв збудувати завод за три роки. Ще через рік, коли будівництво так і не розпочалося, Садовий оголосив, що завод постане за два роки. Проте будівництво досі не розпочато, і коли почнеться – невідомо.
Андрій Садовий продемонстрував цілковиту безпорадність як господарник. Місто було завалено горами сміття. Він зганьбив і себе, і Львів, коли сміття возили абикуди й смердючі купи відходів розкидали по всій Україні. Ще й намагався політизувати ситуацію: мовляв, то все інтриги влади.
Але безпорадність мера була надто очевидна, сміття завалило не лише Львів, а і його президентський рейтинг. Адже у 2010 році Садовий всерйоз збирався на Банкову до Києва. Цього року львівське сміття знову знаходять на території інших областей.
У квітні 2020-го сто тонн виявили в Житомирській області, а на Івано-Франківщині екологічна інспекція затримала 40-тонну вантажівку, яка доправляла львівське сміття до несанкціонованого сміттєзвалища. Десять вантажівок з відходами було викинуто в Тернопільській області, причому далеко не вперше.
А тепер про забудову міста
Якщо перед Садовим поставав вибір між зеленими зонами, легенями Львова, і зонами забудови, він завжди віддавав перевагу забудові. Скажімо, при будівництві нового готелю на вулиці Миколи Вороного Садовий віддав забудовникам ще й ділянку землі у 3 га з зеленими насадженнями. Забудовники – фірма «Ательєр», яка належить близьким до Садового Назару Купибіді та Леву Підлісецькому, екснардепу від «Самопомочі». Мережа олігарха Антонова ОККО хотіла відкрити заправку на перетині Героїв УПА і Кульпарківської, дарма що тисячі місцевих мешканців виступають проти. Це порушення всіх державних норм: поблизу три школи, дитсадок. Крім того, це територія скверу. Проєкт створення у сквері громадського простору в ЛМР поховали, причому це зробили саме депутати «Самопомочі». І все ж громада відстояла бодай збереження скверу.
По суті Андрій Садовий глибоко начхати на фактичне знищення Снопківського парку, до вирубування зелених насаджень у сквері, де розміщено дитячий майданчик на площі Василя Вишиваного, і до багатьох подібних ситуацій.
Зараз Львів опинився у борговому зашморгу. Заборгованість міста Львова (за місцевими боргами та гарантіями) сягає 5 млрд 400 млн грн, а з відсотками, які потрібно сплатити, – 6 млрд 700 млн грн. Це 9 350 гривень на кожного львів’янина! Упродовж 2015–2019 рр., тобто за 5 років Львів наростив свої борги у вісім разів. При цьому 84 % боргів залучено у валюті, а Львів не має валютних надходжень до бюджету, отже, відсотки за ці борги з часом лише зростатимуть. «Борги міста за кредитами розписані аж до 2041 року, і від давати їх доведеться навіть тим львів’янам, котрі ще не народилися.
А вже з наступного року Львів’яни мають виплатити кредиторам 1 млрд 200 млн грн. Найболючішими для міста є 12 кредитних договорів на загальну суму понад 5 мільярдів, адже борги за них доведеться сплачувати у євро.
З огляду на інфляцію, це буде болючим кроком», – каже депутат Львівської міської ради Валерій Веремчук. Повертатиме борги місто ще дуже довго. І робитиме це вже не Андрій Садовий.
Отже думаю львів’янам пора зрозуміти, що наробив злодій Садовий. Те що він обікрав старше покоління яке несло йому свої ваучери це квіточки. Головне що він вже обікрав лівівських дітей. В тому числі і не народжених. Подумайте про це коли підете на виборчі дільниці 22 листопада.” – додав Бондаренко