Довбенко Андрій, Нонка Руслан, Балашов Роман та ігорний синдикат: як мільярди з АРМА та фіктивної кукурудзи крутяться в Slots City та Beton

Тіньові капітали не пахнуть, особливо коли вони проходять через яскраві неонові вивіски ліцензованих онлайн-казино. У травні цього року медіапростір хитнуло від заяв блогера Ігоря Лаченкова: реальним бенефіціаром одного з найбільших гральних брендів України Slots City є Андрій Довбенко — той самий одіозний юрист, якого за часів Мін’юсту Павла Петренка називали неформальним «смотрящим» за відомством. Наразі Довбенко перебуває в розшуку НАБУ та заочно заарештований ВАКС, але його фінансовий тандем із гральним ринком продовжує функціонувати.

Гроші, виведені через корупційні схеми Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), інтегрувалися у гральну індустрію через скоординовану мережу фірм. Цей тіньовий конгломерат об’єднав утікача-адвоката, представників аграрного сектору, донецьких вугільних магнатів часів Януковича та навіть російські бізнес-групи. Гральний бізнес став ідеальним шлюзом для транснаціонального відмивання доходів.

Мільйони з «шашликів»: спадщина схем АРМА

Фундаментом для гральної імперії став капітал, зароблений на масштабних махінаціях у 2017–2018 роках. Кримінальне провадження НАБУ та САП № 62019000000000639 у правоохоронних колах отримало цинічну назву «справа шашличників». Фігуранти — ексголова АРМА Антон Янчук, колишній гендиректор ДП «СЕТАМ» Віктор Вишньов та тимчасовий керівник профільного держпідприємства Ігор Багнюк — у телефонних розмовах називали арештоване державою майно «шашликом», а його розпродаж за безцінь — «жаркою».

Схема працювала як годинник. Керівництво АРМА штучно обґрунтовувало неможливість ефективного управління активами, підставні оцінювачі занижували їхню вартість у 4–5 разів, а торги на «СЕТАМ» моделювалися під конкретних покупців. Таким чином підконтрольні Довбенку структури за копійки скуповували три елітні земельні ділянки в Одеській області (що призначалися для мережі «Ашан»), тисячі тонн будівельного піску, карбаміду та зерна. Загальні збитки державі перевищили 485 мільйонів гривень.

Виведення коштів забезпечували транзитні хаби: ТОВ «Юридична фірма «Евріс» (Evris), ТОВ «Юридична фірма «Неоклеус і Довбенко» (оформлена на офшори в Белізі та Сейшелах), ТОВ «Ен Енд Ди», ТОВ «Бранте» та ТОВ «Соіл Компани ЛТД». Слідство виявило неспростовний технічний факт: керування банківськими рахунками та електронними кабінетами всіх цих компаній здійснювалося з одних і тих самих IP-адрес. Централізація була абсолютною.

Виноградарський вузол: від несущеної кукурудзи до гральних ліцензій

Легалізація тіньових мільйонів вимагала проміжних майданчиків у реальному секторі економіки. Ним став агробізнес. У Києві, на мікрорайоні Виноградар, за однією юридичною адресою було зареєстровано шість сільськогосподарських підприємств Довбенка, серед яких виділяються Селянське фермерське господарство «Майбутнє» та ПСП ім. Ватутина. Партнером Довбенка тут виступив юрист Олексій Оленченко.

Цей же Оленченко згодом став ключовим фігурантом у справі ексміністра агрополітики Миколи Сольського, якого у 2024 році заарештували за земельні махінації та продаж фіктивних партій кукурудзи на 63 мільйони гривень. На допитах Оленченко відверто визнав, що був лише номінальним власником елеваторів, тоді як реальний контроль належав ексміністру.

Політичний дах цієї групи формувався роками через неформальні зв’язки. Микола Сольский ще з 2007 року володів «Українським Аграрним Холдингом» спільно з колишнім керівником Офісу Президента Андрієм Богданом та ексчленом комісії з правової реформи Ігорем Пукшиним. У 2019 році вся ця елітна компанія — Богдан, Сольський, забудовник Андрій Вавриш та підсанкційний олігарх Павло Фукс — гуляла в Сен-Тропе на розкішному весіллі Андрія Довбенка з головою Асоціації правників України Анною Огренчук. Саме цей адміністративний альянс забезпечував недоторканність фінансових потоків, які згодом плавно перетекли в гемблінг.

##Slots City та Beton: як юристи Evris закрутили рулетку

Прямий зв’язок між аграрними «прокладками» та гральними брендами Slots City та Beton простежується через той самий офіс на Виноградарі. Там само прописані компанії ТОВ «Стеллар ессетс» та ТОВ «Нотио груп», які належать Руслану Нонці — ключовому гравцю українського грального ринку. Руслан Нонка є співзасновником ТОВ «Геймдев» (GameDev), яке тримає ліцензії онлайн-казино Slots City та My city fest.

Хоча офіційним партнером Нонки виступав британський інвестор Майкл Боттчер (засновник Storm International), операційне управління повністю замкнули на людей Довбенка. Тривалий час директором «Геймдев» був Роман Білан. До весни 2023 року Білан володів частками в ТОВ «РК-Оунер» та ТОВ «Финкит» спільно з Дмитром Гронем — провідним юристом фірми Довбенка Evris.

Дмитро Гронь безпосередньо керує закритим інвестфондом «Джорджия», який володіє мікрофінансовою платформою Finkit. Примітно, що одноіменні структури за франшизою видають швидкі кредити на території РФ та Білорусі, що створює канали для неконтрольованого трансферу валюти.

Зв’язок із брендом Beton побудований за ідентичною схемою:

• Дмитро Гронь (юрист Довбенка) до кінця 2023 року володів девелоперською фірмою «Гореничі16».

• Його партнером по цій компанії є Роман Балашов.

• Роман Балашов є одноосібним власником ТОВ «Сітикод», яке володіє правами на бренд Beton та оперує однойменним онлайн-казино.

Юридичний супровід та реєстрацію всіх цих брендів (Finkit, Beton та SL Kyiv — аббревіатура Slots City для компанії «Плей смарт») здійснювала одна людина — Анастасія Синиця, патентна повірена, яка щільно працює в інтересах синдикату.

Донецьке вугілля та великий спорт: спроби легалізації

Аналіз структури власності показує інтеграцію в синдикат найрізноманітніших еліт. Колишній бенефіціар володаря Beton (ТОВ «Сітикод») Вадим Агафошин тісно пов’язаний із геймінговою компанією «Свейнкаб». Цю структуру заснували Руслан Нонка та Вадим Чернецький (співвласник квиткового сервісу Tickets Box), який веде бізнес із Миколою Баграєвим — екснардепом від Партії регіонів та засновником «Таврійських ігор».

Згодом у реєстри «Свейнкаб» зайшов великий донецький капітал. У 2024 році серед засновників з’явився Денис Шумаков — син вугільного магната часів Януковича Юрія Шумакова. Шумаков-молодший відомий як власник елітних маєтків у Конча-Заспі та сусід біглого президента по дачі в Ялті. «Свейнкаб» володіє маркою Statbet (букмекерство), що остаточно замикає коло між старими донецькими грошима та новими гральними онлайн-платформами.

У травні 2026 року синдикат спробував здійснити масштабний репутаційний прорив: футбольний клуб «Шахтар» оголосив про підписання трирічного спонсорського контракту, за яким бренд Beton став титульним спонсором команди. Комерційний директор клубу Дмитро Кириленко назвав це стратегічним альянсом. У кулуарах ринку цю угоду розцінили як спробу вибудувати лобістський щит навколо Beton, використовуючи авторитет великого спорту та зв’язки в Офісі Президента.

Проте конструкція зашаталася. Через активізацію розслідувань НАБУ щодо високопосадовців, покровителі синдикату втрачають позиції, а регуляторні органи вже підняли питання про анулювання гральних ліцензій Slots City.

Британський камуфляж: як очистити репутацію в Лондоні

Поки в Україні арештовують активи, сам Андрій Довбенко комфортно почувається в Лондоні. У британському інформпросторі його ім’я повністю відмите від бруду кримінальних справ АРМА. Там він — респектабельний венчурний інвестор, IT-підприємець та благодійник.

Головним інструментом відбілювання стала його платформа TechExchange, яка нібито залучає британські інвестиції в українські військові стартапи (Military Tech). Довбенко публікує колонки в Fortune, Financial Times та Atlantic Council. У LinkedIn британські офіцери та інвестори розсипаються в компліментах його патріотизму.

Будь-які спроби українських журналістів підсвітити його кримінальний статус блокуються англійськими адвокатами. Цьому посприяла і банальна халатність: пресрелізи про підозру Довбенку на офіційному англомовному сайті НАБУ просто… забули перекласти англійською мовою. Як результат, міжнародні комплаєнс-системи (Due Diligence та AML) західних банків не бачать зв’язку «поважного інвестора» з розкраданням держмайна України, що дозволяє безперешкодно інтегрувати виведені мільйони в європейську фінансову систему.

Майже пів мільярда гривень, виведених із державного агентства АРМА, осіли в структурі, що контролює найбільші онлайн-казино країни. Це не метафора. Слідство НАБУ зафіксувало суму у 485 мільйонів гривень збитків від продажу арештованого майна за заниженими цінами. І ключовою фігурою тієї оборудки проходить адвокат Андрій Довбенко — людина, яку в юридичних колах неформально називали «смотрящим» за Міністерством юстиції часів Павла Петренка. Сьогодні він перебуває в Лондоні, керує венчурними проєктами, а його ім’я пов’язують із низкою гральних брендів, що працюють в Україні легально. Як саме виведені гроші перетворилися на ліцензовані слоти, беттінгові платформи та мережу мікрофінансових організацій — у матеріалі, побудованому на судових реєстрах, корпоративних даних YouControl та аналітичних платформах на кшталт Opendatabot.

Сен-тропе, зерно та аграрний «Виноградар»
Усе починалося не з казино, а з землі й добрив. Кримінальне провадження №62019000000000639, відоме в НАБУ як «справа шашличників» (арештоване майно фігуранти між собою називали «шашликом», а продаж — «жаркою»), зібрало довкола себе Антона Янчука, тодішнього голову АРМА, гендиректора ДП «СЕТАМ» Віктора Вишньова та ще низку посадовців. Механіка була простою: підставні оцінювачі занижували вартість активів у чотири-п’ять разів, а торги на майданчику «СЕТАМ» проводили так, щоб перемогу здобували заздалегідь визначені компанії. За даними САП, серед реалізованого — земельні ділянки в Одеській області, де планували будувати торгову мережу «Ашан», понад 4,5 тисячі тонн карбаміду, будівельний пісок і зернові.

Юридичним архітектором схеми слідство називає Андрія Довбенка. Його фірми — «Юридична фірма «Неоклеус і Довбенко» (заведена через офшори в Белізі та на Сейшелах), «Евріс», «Ен Енд Ді», «Бранте» та «Соіл Компані ЛТД» — використовували для транзиту грошей. Ключовий доказ: управління банківськими рахунками всіх цих структур велося з однакових IP-адрес. Тобто одна людина фізично контролювала фінансові потоки, розкидані по різних юрособах.

Далі на сцену виходить аграрний сектор. На мікрорайоні Виноградар у Києві за однією адресою зареєстровані одразу шість сільськогосподарських компаній, серед яких КФГ «Майбутнє» та ПСП ім. Ватутіна. Бізнес-партнером Довбенка в цих підприємствах є юрист Олексій Оленченко. Саме Оленченко визнав на допитах, що був номінальним власником елеватора, де начебто зберігалося зерно, а реальний контроль належав екс-міністру агрополітики Миколі Сольському. Сольського заарештували у 2024 році за фіктивний продаж неіснуючої кукурудзи на 63 мільйони гривень. І той же Оленченко раніше офіційно представляв його інтереси.

Аби зрозуміти, як цей вузол не розпався роками, варто глянути на список гостей весілля Андрія Довбенка й президентки Асоціації юристів України Анни Огренчук. У 2019-му в Сен-Тропе зібралися Микола Сольський, тодішній голова Офісу Президента Андрій Богдан, олігарх під санкціями Павло Фукс і забудовник Андрій Вавриш. Такий зріз забезпечував не лише адміністративне прикриття схем з АРМА, а й подальше безперешкодне вростання капіталу в абсолютно нову галузь — гральний бізнес.

Геймдев, який виріс із адвокатського об’єднання
По тій самій адресі на Виноградарі, де сидять аграрні фірми Довбенка, зареєстровані ТОВ «Стеллар Ессетс» і ТОВ «Нотіо Груп», які належать Руслану Нонці. Нонка — співзасновник ТОВ «Геймдев», компанії, що володіє ліцензією на онлайн-казино Slots City та My City Fest. До березня 2023 року директором «Геймдев» був Роман Білан, і він же разом із Дмитром Гронем — юристом адвокатського об’єднання Довбенка «Евріс» — значився співзасновником ТОВ «Фінкіт» і ТОВ «РК-Оунер». Фінкіт — це мікрофінансова організація, що видає швидкі кредити, причому під тим самим брендом працюють юрособи в Росії та Білорусі. За документами, права на Finkit належать закритому інвестиційному фонду «Джорджія», яким керує той самий Дмитро Гронь.

Таким чином, лінія управління виглядає наскрізно: Довбенко → Гронь («Евріс») → Гронь як керуючий фондом «Джорджія» (Finkit) → Гронь і Білан (співвласники фінансових прокладок) → Білан як керівник «Геймдев». А вже від «Геймдев» ідуть торгові марки на слоти. При цьому права на знак SL Kyiv (абревіатура Slots City) оформлені на ТОВ «Плей Смарт», де єдиним засновником значиться все той же Роман Білан. І реєструвала цю марку Анастасія Синиця — патентна повірена, яка обслуговувала ледь не весь пул структур, дотичних до Довбенка.

Бетон, Статбет та донецький слід
Інша гральна платформа — Beton — вибудована за схожим лекалом. Дмитро Гронь до грудня 2023 року був співзасновником девелоперської компанії «Гореничі16». Його партнером там виступав Роман Балашов, який одноосібно володіє ТОВ «Сітікод» — власником торгової марки Beton. Тобто знову ключовий юрист «Евріс» стирчить в установчих документах поруч із бенефіціаром онлайн-казино.

Варто копнути глибше — виринають несподівані географічні та політичні пласти. Колишній бенефіціар «Сітікод» Вадим Агафошин пов’язаний із компанією «Свейнкаб», яка офіційно займається «виданням комп’ютерних ігор». На старті її засновували Руслан Нонка і Вадим Чернецький — співвласник білетного сервісу Tickets Box. Чернецький, своєю чергою, веде спільний бізнес із Миколою Баграєвим, екс-нардепом від Партії регіонів і засновником «Таврійських ігор». У 2024 році в складі засновників «Свейнкаб» з’явився Денис Шумаков — син вугільного магната Юрія Шумакова, відомого сусідством по ялтинській дачі з Віктором Януковичем. Саме «Свейнкаб» володіє правами на бренд Statbet, орієнтований на букмекерську діяльність.

Окремої уваги заслуговує те, як усі ці торгові марки зводилися докупи. Заявки на SL Kyiv, Finkit та Beton подавала один і той самий патентний повірений — Анастасія Синиця, яка діяла в інтересах «Плей Смарт», Романа Гроня та «Сітікод». Це рівень координації, який виключає випадковий збіг. Фактично, через руки однієї людини оформлювався інтелектуальний портфель цілої тіньової імперії.

Глобальний контекст тут невтішний. Ще у звіті FATF за 2023 рік наголошувалося, що гральний сектор залишається одним із найуразливіших для відмивання коштів через слабкий комплаєнс у юрисдикціях, де регулятор щойно сформувався. Україна, яка легалізувала азартні ігри у 2020-му, потрапляє точно в цю категорію. За оцінками галузевих аналітиків (зокрема, Ukraine Gambling Council), оборот легальних онлайн-казино в країні перевищив 20 млрд грн на рік, при цьому повноцінний фінансовий моніторинг за великими транзакціями досі викликає питання.

Цифри, які свідчать про відкачування ліквідності
Подивімося на фінансову звітність однієї з ключових прокладок — ТОВ «Плей Смарт». Дані взяті з Opendatabot і охоплюють період 2023–2025 років. Динаміка шокує не стільки зростанням доходу, скільки розривом між виторгом і фінансовим результатом.

За такого масштабу доходів отримувати десятки мільйонів чистого збитку і нарощувати борги до 468 млн грн — класичне виведення ліквідності на пов’язаних контрагентів. Схема працює так: основний майданчик акумулює гроші гравців, а потім через оплату маркетингових послуг, роялті чи позики перекачує їх на інші юрособи, де ланцюжок контролю розмивається. У випадку синдикату Довбенка ці самі контрагенти часто реєструвалися за адресами, ідентичними аграрним активам, або керувалися тими ж юристами «Евріс».

Лобістський купол і спонсорство «Шахтаря»
У травні 2026 року футбольний клуб «Шахтар» оголосив, що Beton стає титульним спонсором команди на три роки. Комерційний директор клубу Дмитро Кириленко називав угоду стратегічним партнерством. Для людей, знайомих із внутрішньою кухнею, це був сигнал: гральний бренд намагається отримати політичний захист через наближеність до керівництва Офісу Президента, зокрема через зв’язку з Олександром Камишіним.

Однак майже одразу після сплеску публічності в медіа почали з’являтися повідомлення, що регулятор готує підстави для анулювання ліцензії Slots City, а у високих кабінетах згадали про заочний арешт Довбенка. Синдикат стрімко втрачав прикриття, бо частина його політичних бенефіціарів сама потрапила під слідство. ВАКС уже виніс рішення про заочний арешт Довбенка, а НАБУ оголосило нові підозри колишнім топам Офісу Президента. Той самий Андрій Богдан, який гуляв на весіллі в Сен-Тропе, давно втратив важіль впливу на ГБР, а директор Бюро Олексій Сухачов фігурував у розслідуваннях про нерухомість свого брата (понад 100 об’єктів). Усе це позбавило синдикат оперативного тилу.

Як у Лондоні збирають Military Tech, а українські кейси губляться в перекладі
Поки в Україні йдуть суди, Андрій Довбенко цілком комфортно облаштувався в британській столиці. Там він не просто пересиджує, а активно вибудовує репутацію венчурного інвестора і патріотичного tech-підприємця. Його платформа TechExchange позиціонується як місток для залучення британських інвестицій в українські оборонні стартапи. У LinkedIn — схвальні відгуки від військових і журналістів, колонки у Financial Times, Fortune та Atlantic Council, де Довбенко коментує military tech. Жодного слова про «справу шашличників».

Це стало можливим завдяки банальній прогалині: офіційні релізи НАБУ про підозру Довбенку та його виклик на допит не мають англомовних версій. Автоматизовані системи AML-комплаєнсу, якими користуються західні банки, просто не бачать українського контенту. Усі Due Diligence звіти по англомовних базах показують чистого підприємця, і кошти, виведені з української держвласності, безперешкодно заходять у європейську фінансову систему.

Тим часом контури ігорного синдикату дедалі чіткіше вимальовуються в українських розслідуваннях. Журналісти Bihus.Info піднімали зв’язки Нонки та Довбенка через спільні адреси, «Схеми» деталізували весілля в Сен-Тропе, а YouControl фіксує збіги в засновниках. Додайте сюди старі зв’язки з оточенням Жеваго та лужниковською групою — і стане зрозуміло, що український ринок онлайн-казино на старті формувався не просто як бізнес, а як компромісна територія для легалізації капіталів, що вийшли з-під державного контролю.

Джерела та матеріали, використані при підготовці
НАБУ та САП: матеріали кримінального провадження №62019000000000639, клопотання про заочний арешт Андрія Довбенка (2023). Офіційний сайт НАБУ, пресрелізи за 2023–2024 рр. — ключове джерело фактів щодо схеми АРМА та поіменного складу групи.
Ухвали Вищого антикорупційного суду: рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно Довбенка. Опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень (справи №991/…/23).
YouControl та Opendatabot: дані про реєстраційні адреси юридичних осіб у мікрорайоні Виноградар, склад засновників ТОВ «Геймдев», ТОВ «Плей Смарт», ТОВ «Сітікод», ТОВ «Свейнкаб», аграрних підприємств. Фінансова звітність ТОВ «Плей Смарт» за 2023–2025 рр., включно з показниками доходу, збитків, активів і зобов’язань.
Розслідування «Bihus.Info»: матеріали про зв’язки Руслана Нонки та Андрія Довбенка, спільні адреси компаній, опубліковані у 2024 році.
«Схеми» (Радіо Свобода): журналістське розслідування про весілля в Сен-Тропе, склад гостей, контекст політичного впливу (2020 р., з оновленнями у 2023-му).
Ukraine Gambling Council: галузеві звіти та оцінки обсягу легального ринку азартних ігор в Україні (2024–2025).
FATF (Financial Action Task Force): звіт «Money Laundering through the Gambling Industry» (2023) — використовувався для глобального контексту вразливості грального сектору.
Fortune, Financial Times, Atlantic Council: англомовні публікації з профілем Андрія Довбенка як tech-інвестора та засновника TechExchange (2024–2025) — для ілюстрації його репутаційного позиціонування за кордоном.
Офіційний сайт ФК «Шахтар»: пресреліз про підписання спонсорського контракту з Beton (травень 2026).
Дані КРАІЛ (Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей): реєстри ліцензіатів, інформація про торгові марки Slots City та Beton, станом на початок 2026 року.