Українці втрачають свій головний скарб

Українці втрачають свій головний скарб

Я би міг сказати: тільки те, що проти ринку сільгоспземлі репетує Юлія Володимирівна – значить чоботи гарні і треба брати. Проте спробую певну аргументацію для тих, хто з нею згоден.

     Мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарчого призначення подовжують ось уже більше 15 років. Доводи тих, хто підтримує мораторій не змінюються. Їх є два основних:
1. Якщо дозволити продаж землі, її скуплять іноземці;
2. Якщо дозволити продаж землі, її скуплять олігархи.     

Цікаво, що у дискусіях противники ринку землі часто використовують обидва ці, здавалося б абсолютно взаємовиключні аргументи.
        А хочете я «приб’ю» їх обидва одним ударом?  

      Шановні друзі, та землю вже по факту скупили! Так, вона формально перебуває у довготерміновій оренді у земельних латифундистів. А фактично вони уже давно є її реальними власниками. А власники земельних паїв отримують дулю. Тобто – копійки у вигляді щорічної орендної платні, частину якої сільгоспбарони видають натуроплатою за гуртовими цінами.
      Не маю свіжих відомостей, а от на середину 2016 року 45 аграрних компаній контролювали 4,1 млн. гектар сільгоспугідь. І це – лише найбільші агрохолдінги, не рахуючи «фермерів», у яких за душею «крихітні» наділи у 3-5 тисяч гектарів.
     Іноземці, кажете? А знаєте хто найбільший власник землі на Евразійському континенті? Наш рідний Олег Бахматюк. Це так, до слова. В Україні його агрохолдінг UkrLandFarming станом на 2016 рік володів 653 тисячами гектарами землі.
      На другому місці (тільки не падайте) – іноземці, громадяни США Джордж Рор та Моріс Табасінік. У них некислий шмат української землі у 430 тис. гектарів. Головний офіс їхньої компанії NCH, що оперує активами загальною вартістю $ 3,5 млрд, розташується в одному з хмарочосів на 5-й авеню в Нью-Йорку. Якщо когось втішить, то Рор має українське коріння – його батько родом з Мукачевого.  

    Почесне третє місце посідає Андрій Веревський. У порівнянні з Бахматюком він – майже ніщеброд, оскільки його «Кернел Груп» контролює «лише» 390 тис. гектарів землі. Колись було більше, просто останні роки були для пана Андрія важкуватими.
     Хтось цікавився, скільки землі контролюють брати Суркіси, їхній друг (і товариш пані Тимошенко) Богдан Губський, Юрій Журавльов – теж, до речі, друг і соратник пані Юлі? Не чули про останнього? А жаль: його компанія «Агротон» є найбільшим агрохолдінгом Східної України. 
     До речі, американці не єдині іноземці, які придбали собі українські чорноземи. Про Agricom Group чули? Голландці. Про ПрАТ «Чумак» чули? Той, що вам кетчупи, майонези та мариновані огірочки продає? Це шведи. З 1996 року із задоволенням хазяйнують на нашій землі.
    Так от: усі ці земельні олігархи свої статки побудували на нещадному пограбуванні власників земельних паїв. Саме на їх замовлення було прийнято закон, за яким орендна платня має складати лише 3% від оціночної вартості землі. Годі й казати, що саму оцінку держава зробила «справедливо» до її реальних власників – селян. Усе на замовлення земельних олігархів.
     Знаєте скільки отримують власники паїв орендної платні у середньому за гектар? Від 800 до 1700 гривень. Знаєте, скільки чистого прибутку мають власники агрохолдінгів з того самого гектару – від 800 до 2 тис. доларів. Буває і більше, дивлячись що вирощувати. Непогано, так?


І вони кістками ляжуть, аби status quo зберігався. Гадаєте, Юлія Володимирівна відстоює інтереси селян? Напевне все ж таки вона діє в інтересах Веревського, Бахматюка, Суркісів, Рора, Вадатурського, Стурена, Журавльова та інших земельних латифундистів. Через те вам і розповідають найняті земельними баронами “експерти” та політики “страшилки”. Аби ви і надалі дозволяли отримувати олігархам надприбутки. І щороку повторюють те саме: не можна зараз німати мораторій. Давайте зачекаємо ще рік-два. Так і чекаємо з 2001 року…
      Скажуть: але ж власник земельного паю може розірвати угоду оренди! Може. Теоретично. А на практиці хтось продував це зробити? Власники агрохолдингів на ОРЕНДОВАНИХ землях будують елеватори, зерносховища, переробні заводи. Про що це свідчить? Про те, що ніхто нікому цю землю уже не поверне. Вічна оренда. За копійки.
     А ще ви чули про «тіньовий ринок» землі, який буяє щосили? У людей через всілякі каламутні схеми скуповують паї. І теж за копійки. Дуже зручна ця штука – мораторій. Тільки не для нас з вами.

     Ринок землі існує в кожній цивілізованій країні. І навіть у багатьох не дуже цивілізованих. Тільки не в Україні. І це сильно гальмує розвиток держави.
     А ще це дуже сильно б’є по людям. Уявіть собі бабусю, яка промантулила у колгоспі 40 років і має пенсію 1400 гривень, у той час як за законом їй належить земельний пай, реальною (в країнах Східної Європи ціна коливається від $ 1 до $ 5 тис.за гектар) вартістю 10-12-15 тисяч доларів. Продавши її і поклавши на депозит у гривні, вона як мінімум, матиме додатковий щомісячний дохід у 4-6 тис. гривень. Пожиттєвий. Плюс і державі – ці гроші «працювали» б в економіці.
      Не забуваймо, що не дуже бідній такій бабусі уже не потрібна субсидія на комуналку, а відтак зменшується тиск на державний бюджет. Плюс бабця купуватиме і ковбаску, і маслице, і цукерочки «Рошен», і капці, і пальто замість того драного, в якому ходить уже 30 років, а це стимулює виробництво. А таких бабусь – сотні тисяч. І мільйони їхніх нащадків.
    Уявіть собі її молодих спадкоємців, які живуть у місті. Продавши цю землю, вони могли б започаткувати власний малий бізнес. А можна і не продавати, а, скажімо, взяти під неї кредит у Земельному банку. Можна господарювати на своєму паю, купивши техніку під заставу землі.
       Чому, скажіть, люди, які мають у власності землю, не можуть цю власність вільно продати? Чому на них мають наживатися веревські і суркіси?
       Юля Володимирівна, кажете, з олігархами бореться? Ви серйозно? А мені чомусь здається, що – навпаки. Лише вона вміє красиво розповідати з телевізора про свою вічну борню за щастя простого українця.
       І може вийти так, що коли (не дай Бог) років через …надцять той клятий мораторій таки скасують – за непотрібністю – з’ясується, що усе давно уже продано-куплено-викуплено.
   Саме для цього, на моє глибоке переконання колись пан Кучма разом з панами Суркісами, Губським, Веревським та іншими «зацікавленими особами» приймали той мораторій.

      P.S. На сьогодні у світі крім України лише ще в 5 державах немає вільного ринку землі. Це Північна Корея, Куба, Венесуела, Такжикістан і Конго.
Коментарії потрібні?

До слова: будучи прем`єр-міністром, у 2009 році Ю. В. Тимошенко подавала до Верховної Ради власний законопроект, згідно з яким передбачався не лише продаж с/г земель іноземним громадянам та фірмам, але й іншим державам. Це зараз, коли вона не при владі, Юля Володимирівна проти, а тоді…

ПАВЛО  ПРАВИЙ

Залишити відповідь